Бовтиська западина

Западина розташована у верхів'ї річки Тясмин — правої притоки Дніпра, на межі Кіровоградської та Черкаської областей, поблизу села Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області.

Закладена в кристалічних породах щита, вкритих червоноколірними пісками тріасового — ранньоюрського віку[1]. Являє собою лійкоподібну депресію діаметром 24—25 км та завглибшки до 600 м, ускладнену центральним підняттям. У плані ізометрична[2]. Оскільки западину «поховано» під товщею осадових порід потужністю до 500 м, її вивчення здійснювалося за кернами свердловин[3].

Більшість дослідників дотримується думки про метеоритне походження западини[4].

У межах Бовтиської западини розташована природоохоронна територія — ландшафтний заказник «Розумівська балка».

Основну частину розрізу становить 300-метрова товща вулканогенних та осадово-вулканогенних відкладів верхньоюрського, крейдового та ранньопалеогенового віку. Завершують розріз осадові утворення кайнозою — глини, алеврити, глинисті горючі сланці, буре вугілля, торф[2].

Бовтиська западина на мапі.

Уперше на Бовтиську западину звернув увагу Л. Ткачук (1933). Через 20 років тут було закладено перші свердловини, в яких було виявлено горючі сланці[5].

В 1963 році розвідку горючих сланців здійснювали працівники тресту «Київгеологія» під керівництвом Ю. Басса та В. Грабовського. Під осадовими породами було виявлено вулканічні туфи. Було висловлено припущення, що мільйони років тому тут діяв вулкан із кратером понад 20 кілометрів у діаметрі[1][5]. Пізніше була запропонована гіпотеза, що Бовтиська западина — це астроблема, яка утворилася внаслідок падіння на Землю метеорита[6][7]. Структура має всі ознаки вибухового метеоритного кратера: правильна кругла форма, кільцевий вал, центральна гірка, у межах кратера наявне плавлене скло, імпактити та брекчії вибухового походження[3]. Остаточне визнання метеоритна гіпотеза здобула наприкінці 1990-х[8][9][10][11][12][13].

Бовтиський кратер є найбільшим серед подібних в Україні[3] та входить до переліку найбільших у світі[14].

Згідно з початковими дослідженнями, вік кратера було визначено в межах від 55 до 170 млн років. Найчастіше траплялося значення 88 ± 3 млн років[3][15].

Наразі вважається, що вік кратера становить приблизно 65 млн років[16][17][3], що в межах похибок збігається з часом утворення кратера Чиксулуб на півострові Юкатан та крейдовим вимиранням.

Дно кратера після його формування було заповнено розплавом, під впливом якого на першому етапі атмосферні опади випаровувалися й утворення кратерного озера почалося лише після остигання розплаву до 100 °C і нижче. Гаряча вода реагувала з породами стінок кратера, змінюючи їхній хімічний склад. Висока температура перешкоджала розвитку життя, тому нижні 120 м розрізу відкладень зовсім позбавлено органічних залишків. Наступний етап характеризувався накопиченням осадів в умовах прісноводного басейну з нормальною температурою води. Потужність цієї частини розрізу, яка за палеофлористичними даними належить до палеоцену, сягає 300 метрів у центрі кратера. В еоцені кратер і прилеглі до нього ділянки було перекрито осадами потужністю 80—100 м[18].

• Метеоритні кратери України
• Перелік астроблем

• Геолого-структурно-геохімічні особливості формування родовищ горючих сланців та вуглеводневих покладів Бовтиської імпактної структури / І. Д. Багрій, В. І. Почтаренко, В. Р. Дубосарський [et al.] // Геологічний журнал. – 2016. – № 2. – С. 17–42.

• The Boltysh Meteorite Impact Crater project. The University of Aberdeen. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
• Болтышское месторождение горючих сланцев (рос.)
• Нина Шитикова (16 ИЮНЯ 2008). Главное, чтобы горел. Украинский бизнес (24 (168)). Архів оригіналу за 3 червня 2009. «На прошлой неделе в Украине стартовал проект разработки Болтышского месторождения (Черкасская область) — одного из крупнейших в Европе по запасам горючих сланцев»