Олександрівський район (Кіровоградська область)

Олекса́ндрівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. Площа — 1 159 км² (4,7 % від площі області). Адміністративний центр — смт Олександрівка. Населення становить 26 267 осіб (на 1 січня 2019 року).

Олександрівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Кіровоградська область
Код КОАТУУ: 3520500000
Утворений: 1923
Населення: ▼ 26 267 (на 1.01.2019)
Площа: 1159 км²
Густота: 22.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5242
Поштові індекси: 27300—27345
Населені пункти та ради
Районний центр: Олександрівка
Селищні ради: 3
Сільські ради: 20
Смт: 3
Села: 50
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Гончаренко Григорій Кіндратович
Голова РДА: Лапа Андрій Дмитрович[1]
Вебсторінка: Олександрівська РДА
Олександрівська райрада
Адреса: 27300, Кіровоградська обл., Олександрівський р-н, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 78
Мапа

Олександрівський район у Вікісховищі

Географія

Район простягається з північного сходу на південний захід на 95 км, з півночі на південь — на 50 км. Площа району становить 11 160 км² (0,2 % площі України і 4,9 % площі Кіровоградської області). На півночі район межує з Чигиринським, на північному заході — з Кам'янським районами Черкаської області, на сході і південному сході — зі Знам'янським, на півдні — з Кропивницьким, на заході — з Новомиргородським районами Кіровоградської області.

Черкаська область
(Кам'янський район)		 Черкаська область
(Чигиринський район)
Знам'янський район
Новомиргородський район Кропивницький район Знам'янський район

Розташований він на межі лісостепу і степу, у помірному поясі центральної частини України, на північному заході Кіровоградської області.

Відстань від Кропивницького до Олександрівки становить 54 км.

Вигідність положення району зумовлюється рівним рельєфом, наявністю річок, помірним кліматом, родючими ґрунтами, сусідством з високорозвиненими в промисловому відношенні районами, а також наявністю транзитної залізниці й загальнодержавних магістралей.

Олександрівка лежить у низині. Низина є Бовтиською западиною. Вперше про западину згадує в 1933 році геолог Л. Т. Ткачук. В 1950 роках в районі з'явилися геофізики, дослідження яких показали, що Олександрівка, Стара Осота, Бірки, Івангород, Бовтишка знаходяться в центрі аномалії — мінімуму сили ваги. Корсунь-Новомиргородське плато, до якого входить ця місцевість, було на той час малодослідженим, тому існувало припущення, що тут могли знаходитись багаті поклади корисних копалин. Вважалося, що западина може бути затокою древнього моря, яке розлилося в попередні епохи на території нинішньої Дніпровсько-Донецької низини. В 1953 році сюди завітав загін Петриківської геологорозвідувальної партії, який заклав у западині три свердловини. Проте вугілля та залізної руди не виявили. Через десять років розвідники під керівництвом Юліана Басса і старшого геолога Віктора Грабовського з Південно-Української геологорозвідувальної експедиції відновили пошуки горючих сланців. Поблизу села Бовтишки пробурили свердловину. Несподівано під осадковими породами відкрились вулканічні туфи, які на території Кіровоградщини не зустрічались. Заново складена геологами карта показала, що аномалія — не затока древнього моря, а автономна западина вулканічного походження з центром в Олександрівці. На території Олександрівського району діяв вулкан-гігант (в лісостеповій зоні України діяло два древні вулкани, інший невеликий вулкан діяв на території села Ротмістрівки Черкаської області). Діаметр кратера дорівнював 24 кілометрам. Також тут могли діяти декілька вулканів із спільним кратером. Це було більше як півтораста мільйона років тому, на початку юрського періоду.

Начальник гідрологічної партії Південно-Української геологічної експедиції А. П. Солодовниченко дійшов до думки, що в місцевості навколо Олександрівки існує кільцеподібний артезіанський басейн. На глибині 200 метрів можуть діяти термальні джерела, температура води на поверхні становить 16 градусів.[2]

Агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства, запаси глини дають можливість розвивати виробництво цегли та будівництво.

Ботанічні заказники

Братерські яри.

Ландшафтні заказники

Миколаївський (загальнодержавного значення), Розумівська балка, Чагар.

Орнітологічні заказники

Редьчине (загальнодержавного значення), Урочище Грабовате.

Ботанічні пам'ятки природи

Георгіївський гай, Дуби-велетні, Жовтий льон, Степові кургани.

Гідрологічні пам'ятки природи

Витоки річки Тясмина, Зубринець.

Заповідні урочища

Шавлієва балка.

Історія

Олександрівський район створено в 1923 році.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Цибулівську сільраду Олександрівського району до складу Знам'янського району.[3]

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищну раду та 20 сільських рад, які об'єднують 53 населені пункти та підпорядковані Олександрівській районній раді. Адміністративний центр — смт Олександрівка[4].

Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 16 291 2981 1894 4605 4439 2256 116
Жінки 19 716 2779 1791 4462 5330 4839 515

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 38493 93,64 %
росіяни 1592 3,87 %
молдовани 280 0,68 %
білоруси 226 0,55 %
вірмени 145 0,35 %
інші 372 0,90 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 39065 95,03 %
російська 1558 3,79 %
молдовська 172 0,42 %
вірменська 100 0,24 %
білоруська 85 0,21 %
інші 128 0,31 %

Пам'ятки

В Олександрівському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 63 пам'ятки історії.

В Олександрівському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 12 пам'яток архітектури.

В Олександрівському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 99 археологічних пам'яток.

Персоналії

У районі народилися:

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Олександрівського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 59,74 % (проголосували 14 277 із 23 897 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,42 % (7 341 виборців); Юлія Тимошенко — 15,49 % (2 211 виборців), Олег Ляшко — 13,43 % (1 917 виборців), Анатолій Гриценко — 6,13 % (875 виборців), Сергій Тігіпко — 3,42 % (488 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,20 %.[7]

Примітки
  1. Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 72/2020-рп «Про призначення А.Лапи головою Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області»
  2. Проценко, В. (1973). Тясмин чекає на вас. Дніпропетровськ: Промінь.
  3. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  4. Адміністративно-територіальний устрій Олександрівського району на сайті Верховної Ради України
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  6. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 5 червня 2017.
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 28 березня 2016.

Посилання

Джерела
  • Білошапка В. В., Петренко І. Д. Голодомор 1932—1933: Олександрівський вимір. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2006. — 296 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.