Богдан (Шпилька)

Народився 8 березня 1892 в селі Дмитровичі пов. Мостиска, в Західній Україні. Його батьки, Іван Шпилька і Катерина з роду Бардин, сільські господарі. Своїм синам старались дати вищу освіту.

За старшим братом молодший Теодор пішов до української гімназії в Перемишлі, яку закінчив у 1913 році.

Того ж року вписався на богословів в Станіславові. Продовжував богословські студії в Грацу і закінчив їх 1917 р. на богословському факультеті львівського університету у Львові.

Брав активну участь в організації Лемківщини и для боротьби проти окупантів. Він був особливо активний при організації комітету Оборони Лемківщини в повітах Сянік і Риманів. Після проголошення Західньо-Української республіки богослов Теодор Шпилька працював у відділі постачання при міністерстві внутрішніх справ.

Після поразки ЗУНР і входження її території до складу Польщі в 1919 році виїхав до Відня, де вступив в Експортну академію. Під час навчання був головою Товариства українських студентів при експортній Академії.

Після закінчення академії в 1923 році виїхав до Чехословаччини і вступив на юридичний факультет при Українському вільному університеті в Празі, ставши абсольвентом права. Потім поїхав на Закарпаття, де займався педагогічною роботою.

Тут він прийняв дияконську та священицьку хіротонію від архієпископа Празького і всієї Чехословаччини Саватія (Врабеца), що знаходився в юрисдикції Константинопольського патріархату.

15 травня 1936 прийняв пропозицію стати єпископом Української Православної церкви в Америці, яка позбулася єпископського очолення після смерті Йосипа (Жука).

8 грудня 1936 переїхав США, де був прийнятий в юрисдикцію американської архієпископії Константинопольського Патріархату архієпископом Афінагором (Спіру).

17 грудня 1936 прийняв чернецтво з ім'ям Феодосій (або по-українськи Богдан) і зведений в сан архімандрита.

28 лютого 1937 року в грецькій церкві Пресвятої Трійці Нью-Йорку відбулася його хіротонія на єпископа Евкарпийского, вікарія Американської архієпископії Константинопольського патріархату з управління українськими парафіями. Хіротонію здійснили архієпископ Афінагор і єпископ Калліст.

Митрополит Богдан, який тоді керував приблизно 45-ю парафіями і місіями, також мав деякий початковий успіх у залученні парафій від неканонічної УПЦ в США, у зв'язку з його більш поміркованими поглядами порівняно з Іоанном (Теодоровичем).

Мав певний успіх у залученні до Православ'я корінних американців і висвятив понад дванадцять у священний сан без богословської освіти. Здебільшого це духовенство виявилося ненадійним; винятком став майбутній архієпископ Димитрій (Ройстер).

Автор православного катехізису українською та англійською мовами та пропагандистських брошур. Випускав журнал «Український вісник».

У 1958 році був визначений титулярним митрополитом з колишнім титулом.

Після 1957 року активність митрополита Богдана все більш і більш знижувалася, в основному через похилий вік, через що він втратив частину своїх парафій.

Помер 1 листопада 1965 року в Оттаві.

• http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1937/Svoboda-1937-044.pdf
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.