Йосиф (Жук)

Йосиф Жук (англ. Joseph A. Žuk; 24 грудня 1872, Підкамінь, Королівство Галичини та Володимирії — 23 лютого 1934, Сент-Пітерсбург, Флорида, США) — засновник і перший предстоятель Української православної церкви в Америці, яка на момент його смерті була неканонічною, але в 1936 році прийнята до юрисдикції Константинопольського патріархату.

Йосиф (Жук)
Жук Йосиф
предстоятель Української православної церкви в Америці (засновник)
Загальна інформація
Народження 24 грудня 1872(1872-12-24)
Підкамінь, Королівство Галичини та Володимирії
Смерть 23 лютого 1934(1934-02-23) (61 рік)
Сейнт-Пітерсберґ, Флорида, США
Громадянство українець
Освіта Львівська греко-католицька семінарія
Ступені доктор богослов’я
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
УПЦ
Рукоположення 1899

Походження та навчання

Йосиф Жук народився 24 грудня 1872 року в селі Підкамінь (нині Львівська область) у греко-католицькій родині[1].

Закінчив Духовну семінарію в Станиславові, навчався у 1895—1897 роках Львівській греко-католицькій семінарії, потім в єзуїтській колегії Canisianum в Інсбруку[1].

Служіння у греко-католицтві

У 1899 році, ставши єпископом, Андрей Шептицький взяв Йосифа Жука до себе секретарем і висвятив його на священика[1]; це була перша хіротонія, здійснена Шептицьким[2].

У 1904 році Йосиф Жук захистив докторську дисертацію у богословській колегії «Canisianum» (Австро-Угорщина)[1].

Після того як Андрей Шептицький став главою УГКЦ, він призначив Йосифа ректором Львівської греко-католицької семінарії[2].

Потім він був зведений у сан митрата і призначений генеральним вікарієм архієпископа Сараєвського Йосипа Штадлера[3]. Йосиф Жук прибув до Сараєво 1 жовтня 1910 року. Генеральним вікарієм пробув до 1 травня 1913 року, потім був призначений священиком в церкві святої Варвари у Відні[4].

У 1924 році переїхав до Канади[5]. Служив на різних парафіях[1].

Перехід до православ'я

Прагнення Ватикану латинизувати американських греко-католиків привело його у 1928 році до рішення перейти до православ'я. У 1929 році, американські греко-католики, що сумнівалися у канонічності Івана Теодоровича і конфліктували з єпископом Костянтином Богачевським, провели нараду в Аллентауні (штат Пенсильванія). Разом вони вирішили створити Українську православну єпархію. Духовно її почав опікати сирійський єпископ Афтіміос Офейш — лідер однієї з невизнаних американських юрисдикцій.

У 1931 році учасники наради українських греко-католицьких парафій у Північній Америці обрали священика Йосифа Жука кандидатом на єпископське рукоположення. Разом з тим, Йосиф Жук та духовенство, що його підтримувало, не бажали переходити в підпорядкування Іоанна Теодоровича, який не мав апостольського спадкоємства.

Єпископ Вінніпегський Арсеній (Чаговцов) писав у листі єпископу Леонтію (Туркевичу) о 24 жовтня 1931 року[6]:

Усюди і в Америці і в Канаді організовують якісь нові православні церкви з Жуками та іншими, а ми, Православні, мовчимо і спостерігаємо, як наші вівці разбрідаются чужими огорожами. Чому нам не увійти в угоду з усіма православними єпископами, тут греки, серби, болгари, сиро-араби і не поговорити на Соборі про заходи та засоби до збереження споконвічного (Початкового, стародавнього) Православ'я. Я боюся вмирати, залишаючи Церкву в такому хаосі.

Створення Української православної церкви в Америці

25 вересня 1932 року Йосиф Жук був висвячений на єпископа Нью-Йоркського. Хіротонію звершили архієпископ і Примас Американської Православної Католицької Церкви Євфимій (Офеш), єпископ Лос-Анджелеський Софроній (Бишара), єпископ Монреальський Еммануїл (Абу-Хатаб) (Північно-Американська митрополія) та сирійський єпископ Афтіміос Офейш. Після цього до Йосифа Жука приєдналися впливові українські священики Теодоровича. Згодом Афтіміос одружився з молодою сирійською протестанткою й УПЦ в Америці очолив Йосиф Жук. Між двома українськими Церквами в США почалася запекла боротьба за вплив на громаду[7].

Окормляв до того часу приблизно півдюжини українських парафій АПКЦ. Після розпаду АПКЦ в 1933 році Йосиф Жук створив Українську Православну Церкву Америки.

9 листопада 1933 року він оголосив, що в підпорядкованих йому парафіях у неділю 26 листопада відбудеться день жалоби. В цей день у парафіях здійснять «панахиду за душі нещасних наших братів і сестер, що померли страшною голодовою смертю на Великій Україні, за всіх тих, що в тюрмах чрезвичайки, на Соловецьких островах, на Сибірі, далеко від Рідної Землі сконали»[8].

Також Йосиф Жук почав переговори з Константинопольським патріархатом аби врегулювати свою канонічність.

Смерть

Але Йосиф Жук не встиг це завершити. Він загинув від рук радянських спецслужб[7] 23 лютого[9] 1934 року в Сент-Пітерсбурзі, штат Флорида.

Похованиий Йосиф Жук поблизу церкви на кладовищі міста Перт Амбою[10]. На його похороні був присутній Архієпископ Американський Афінагор І (Спіру). Він сприяв переходу жуківців під омофор Константинополя. Як стверджує О. Хомчук, «від того часу ця Церква стала грати роль одинокої канонічної УПЦ проти неканонічної УАПЦ[7]».

У 1936 році українські парафії, які духовно окормляв Йосиф Жук, увійшли до юрисдикції Константинопольського Патріархату.

Примітки
  1. Михайло H. Марунчак Биографiчний довiдник до исторiï украïнцiв Канади, Том 1 на «Google Books»
  2. УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ, Український Католицький Тижневик у Канади від 28 лютого 1938 року. — С. 1-2.
  3. Митрополит Андрей Шептицький и греко-католики в Росiï: Документи и матерiяли, 1899-1917 на «Google Books»
  4. Канадське Об'єднання Українців Колишньої Юґославії: From Our History / З нашої історії
  5. Йосиф Жук // Енциклопедія українознавства. В 10-ти т. / Гол. ред. В. Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
  6. http://www.cjoc.ca/pdf/Timeline.pdf
  7. Українська православна діаспора. Ч. 1. Заснування церковних структур
  8. Українська емігрантська газета «Свобода» від 27 листопада 1933 року. — С. 1.
  9. Жук Йосип
  10. Стр. 594 — Almanach-UNA-1936-Jubilee-Book. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.