Дмитровичі (Мостиський район)

село Дмитровичі
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район/міськрада	Мостиський район
Рада	Дмитровицька сільська рада
Основні дані
Засноване	1461
Населення	535
Площа	1,285 км²
Густота населення	416,02 осіб/км²
Поштовий індекс	81383[1]
Телефонний код	+380 3234
Географічні дані
Географічні координати	49°45′38″ пн. ш. 23°21′36″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	225 м
Місцева влада
Адреса ради	81383, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Дмитровичі
Карта
	Дмитровичі
	Дмитровичі
Мапа
	Дмитровичі у Вікісховищі

Дми́тровичі — село в Україні, у Мостиському районі Львівської області. Населення становить 535 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дмитровицька сільська рада. Розташоване за 2 км від села Кульматичі.

Історія

Перша згадка про Дмитровичі належить до XIV століття, як власність руських бояр Дечка та Івана.[2] У 1385 році село визначається як таке, що втратило власників і тому може бути надане новим. В історичній науці існує думка, що із селом пов'язане походження управителя Русі Дмитра Дедька, оскільки, як відомо, він був воєводою Перемишля укріплення якого утримувались, крім Аксманичів, Плешовичів та Поповичів також і Дмитровичами.[3] Ймовірно, саме ним у цей час було збудоване, або укріплено поселення. Однак, така версія не знайшла загальної підтримки у інших вчених.[4] Відсутність спадкоємців у перших відомих власників поселення Дечка та Івана може бути пов'язана із різаниною руських бояр, що мала місце у районі Перемишля в цей час.[5][6] У 1385 році угорська королева Марія передала поселення деякому Іоанну з Палугії (Ioanni de Palugya) та його братам всі ці під-Перемишльські місцевості для продовження тут господарської діяльності,[7] ймовірно, для справного виконання тих функцій із підтримання укріплень міста, які вони виконувати і раніше.

Відомі люди

Народились

Пантелеймон Шпилька (1883—1950) — греко-католицький священик, активний учасник українського національного руху на Лемківщині, ініціатор проголошення Команецької республіки (1918)
Богдан (Шпилька) (1892—1965) — єпископ Константинопольської православної церкви, митрополит Евкарпійський, вікарій Американської архієпископії.
Тадей Дмитрасевич (1906—1976) — український громадський діяч, публіцист, історик, краєзнавець, засновник історико-краєзнавчий музей Судової Вишні.
Йосип Губаль (1893—1983) — вояк-артилерист легіону Українських Січових Стрільців, громадський діяч, в'язень радянських таборів.
Степан Козак - четар військової формації Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, у складі цього формування брав участь у війнах за незалежність УНР, після розформування Січових стрільців, станом на серпень 1920 р. перебував в одній з робітничих сотень у Кошицях, а в другій половині серпня 1920 р. повернувся додому[8][9].

Примітки

Довідник поштових індексів України. Львівська область. Мостиський район
Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis (1834) Studio et opera G. Fejer. –Budae. – T. 10, V. 1. – S. 225–226
Куник А. (1907) Объяснительное введение к грамотам и летописным сказаниям, касающимся истории Червонной Руси в XIV в., с приложением подлинных текстов. СПб. -С. 132-133
Волощук М. (2012) Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика І, Княжа доба: історія і культура, відп. ред. Володимир Александрович; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: — Вип. 6. — 354 с. — С. 269—279.
Филевич И. (1890) Борьба Польши и Литвы-Руси за галицко-владимирское наследие, Санкт-Петербург: Тип. В. С. Балашева, - С.212-213
Грушевський М. (1907) Історія України-Руси. Том IV. Примітки. Стор. 1., 1. Джерела й лїтература сформовання в. кн. Литовського. 3. Дмитро Дедько (до c. 20), Львів: НТШ
Codex diplomaticus Hungariae... – Budae, 1834. – T. 10, V. 1. – S. 225–226, 261–262, 321–322
https://io.ua/29118879p Січові стрільці. https://io.ua/29118879p; http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/820/file.pdf - С. 165, 238.
Хома, Іван (2019). ДІЯЛЬНІСТЬ Є. КОНОВАЛЬЦЯ НАВКОЛО ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СЕРПНІ – ЖОВТНІ 1920 р. Історико-культурні студії. № 6. 2019. (українська). Львів: Львівська політехніка. с. 81. ISBN 2409-3408 Перевірте значення |isbn= (довідка).

Див. також

Шеврет

Джерела

Dmytrowice (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 44. (пол.) — S. 44. (пол.)

Посилання

Бернар навчить Віктора Ющенка, як кіз розводити…
СВ. МИКОЛИ 1655^{[недоступне посилання з квітня 2019]}. «Дерев'яні церкви Львівщини»
Французи селянам підсунули… свиню
Погода в селі Дмитровичі

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Довідник поштових індексів України. Львівська область. Мостиський район

[2] Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis (1834) Studio et opera G. Fejer. –Budae. – T. 10, V. 1. – S. 225–226

[3] Куник А. (1907) Объяснительное введение к грамотам и летописным сказаниям, касающимся истории Червонной Руси в XIV в., с приложением подлинных текстов. СПб. -С. 132-133

[4] Волощук М. (2012) Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика І, Княжа доба: історія і культура, відп. ред. Володимир Александрович; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: — Вип. 6. — 354 с. — С. 269—279.

[5] Филевич И. (1890) Борьба Польши и Литвы-Руси за галицко-владимирское наследие, Санкт-Петербург: Тип. В. С. Балашева, - С.212-213

[6] Грушевський М. (1907) Історія України-Руси. Том IV. Примітки. Стор. 1., 1. Джерела й лїтература сформовання в. кн. Литовського. 3. Дмитро Дедько (до c. 20), Львів: НТШ

[7] Codex diplomaticus Hungariae... – Budae, 1834. – T. 10, V. 1. – S. 225–226, 261–262, 321–322

[8] ttps://io.ua/29118879p Січові стрільці. https://io.ua/29118879p; http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/820/file.pdf - С. 165, 238.

[9] Хома, Іван (2019). ДІЯЛЬНІСТЬ Є. КОНОВАЛЬЦЯ НАВКОЛО ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СЕРПНІ – ЖОВТНІ 1920 р. Історико-культурні студії. № 6. 2019. (українська). Львів: Львівська політехніка. с. 81. ISBN 2409-3408 Перевірте значення |isbn= (довідка).