Боделан Руслан Борисович

Русла́н Бори́сович Бодела́н (нар. 4 квітня 1942, село Березівка, Балтський повіт) — радянський партійний діяч, український політик. Перший секретар Одеського обласного комітету КПУ, голова Одеської обласної ради, міський голова Одеси (серпень 1998 — квітень 2005). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання, народний депутат України 1-го скликання та 2-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1990—1991 роках. Член ЦК КПРС в 1990—1991 роках.

Руслан Борисович Боделан
Народився 4 квітня 1942(1942-04-04) (79 років)
Березівка, Балтський повіт Трансністрія
Громадянство  СРСР Україна Росія
Національність

українець

Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Діяльність політик
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Партія КПРС
Нагороди

Народний депутат України
1-го скликання
{{{партія1}}} 14 грудня 1992 10 травня 1994
2-го скликання
11 травня 1994 6 лютого 1997

Життєпис

Народився 4 квітня 1942 року у селі Березівка, на той час Трансністрія (окупована Королівством Румунія територія), в родині сільських учителів: батько Борис Фокич (19121995) — вчитель, директор школи; мати Галина Петрівна (19111989) — вчителька.

Українець, освіта вища. Закінчив державний педагогічний інститут у місті Петропавлівську (Казахська РСР) та Вищу партійну школу при ЦК Комуністичній партії України. Трудову діяльність почав учителем фізкультури в сільській школі. З 1960-х років почав політичну кар'єру. Член КПРС з 1964 року.

Пройшов шлях від секретаря комітету комсомолу до першого секретаря Одеського обласного комітету партії. З 1990 року очолював Одеську облраду.

Був народним депутатом України з 1992 до 1997[3] року. У 1998 році був обраний Одеським міским головою. У 2005 році проти Руслана Боделана порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем. Того ж року оголошений у міжнародний розшук.

Хронологія кар'єри

Після Помаранчевої революції 26 квітня 2005 року — проти Руслана Боделана порушена кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем на користь третіх осіб, 5 травня 2005 року — оголошений в міжнародний розшук. У 2010 р. кримінальні справи проти Боделана було закрито.

У 2005 році переїхав до Росії, мешкав у Санкт-Петербурзі. Працював заступником начальника Санкт-Петербурзького міжнародного торговельного порту. У січні 2006 року згідно з офіційними даними Російської Федерації, Руслан Боделан отримав російське громадянство. До Одеси повернувся в квітні 2010 року.

Політична діяльність

22 листопада 1992 року обраний народним депутатом України (1-й тур — 61.4 %, 2 претенденти), висунутий кандидатом у народні депутати трудовим колективом КСП «Єнікіой» Кілійського району, пленумом районної ради ветеранів, виборцями с. Кирнички Ізмаїльського району, Одеської області, округ № 311

Член Комісії ВР України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.

Входив до групи «За соціальну справедливість».

Нагороди і відзнаки

  • Державний службовець 1 рангу[9].

Родина

Одружений, дружина Валентина Терентіївна (1942 р.н.) — лаборант політехнічного університету.
Дочка Ольга (1960 р.н.) — вчителька, директор школи.
Дочка Лариса (1970 р.н.) — вчителька, завідувач дитячого садка.
Cин Володимир (1975 р.н.) — начальник ГУ МНС (ДСНС) України в Одеській області (2010 — 2014 рр.). Головний підозрюваний в трагедії, яка відбулась під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року. Bосени 2020 року отримав посаду в окупованому Росією Криму[10].

Див. також

Примітки

  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  3. сторінка депутата 2-го скликання
  4. Указ Президента України від 11 липня 1995 року № 598/95 «Про призначення Р. Боделана головою Одеської обласної державної адміністрації»
  5. Указ Президента України від 26 травня 1998 року № 512/98 «Про звільнення Р. Боделана з посади голови Одеської обласної державної адміністрації»
  6. Указ Президента України № 317/2002 від 9 квітня 2002 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»
  7. Указ Президента України № 1077/97 від 30 вересня 1997 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  8. Указ Президента України № 1093/2011 від 1 грудня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»
  9. Указ Президента України від 14 квітня 1994 року № 163/94 «Про присвоєння першого рангу державного службовця головам обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів»
  10. Головний підозрюваний в Одеській трагедії Боделан отримав посаду в окупованому Криму. zmina.info. 20 жовтня 2020. Процитовано 4 травня 2021.

Посилання

Попередник: Голови Одеської облдержадміністрації
Липень 1995 — травень 1998
Наступник:

Гриневецький Сергій Рафаїлович
19982005
Попередник: Міські голови Одеси
серпень 1998 — квітень 2005
Наступник:
Гурвіц Едуард Йосипович
19941998
Гурвіц Едуард Йосипович
2005
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.