Бойовий ціп

Ілюстрація з трактату De arte athletica («Про атлетичне мистецтво») П. Г. Майра, XVI ст.

Походить від сільськогосподарського ціпа для обмолоту зерна. У Європі він використовувався здебільшого селянами, бо ті чудово знали техніку молотіння, до того ж, на ціпи не поширювалася заборона на володіння зброєю. Широко застосовувався селянами-повстанцями по всій Європі. Широкого ужитку набув під час Гуситських воєн (1419—1436 р.р.). У гуситській армії бойовими ціпами (чеськ. bojový cep, okovaný cep) були озброєні цілі загони (так звані «cepníky» — «ціпники»), ця зброя виявилася вельми ефективною проти лицарів у обладунках. У Східній Азії зброя, аналогічна бойовим ціпам, була в ужитку в регулярній армії, причому не тільки у піхоті, але й у кінноті (Китай, Корея). Бойові ціпи традиційної форми перестали уживатися у зв'язку з відмовою від важких обладунків, але деякі їхні різновиди збереглися аж до наших днів (зброя східних бойових мистецтв).

Бойовий ціп традиційної форми являє собою держак до 2 м завдовжки, до якого за допомогою ланцюга прикріплявся бияк циліндричної, прямокутної, рідше кулястої або грушеподібної форми. Держак міг оковуватися залізом на ділянці, прилеглої до бойової частині. Бияк робився як цільнометалевим, так і дерев'яним, окутим залізом, іноді споряджався шипами, гострими ребрами та гранями. Найпростішим варіантом був звичайний сільськогосподарський ціп з бияком, оббитим цвяхами. Бойові ціпи були досить важкою зброєю, частіше за все робилися дворучними.

Вершник з ціпом шаоцзигунь. XVI—XVII ст.

Саньцзегунь

Нунчаку

• Багатоголовий ціп — бойовий ціп з кількома бияками на однім ціпилні. Поруч основного бияка кріпилися додаткові гирі, часто споряджені шипами;
• Дашаоцзигунь — китайський бойовий ціп з довгим ціпилном;
• Саньцзегунь — китайський бойовий ціп з трьох ланок;
• Шоусяоцзигунь — китайський короткий бойовий ціп;
• Шаоцзигунь — китайський бойовий ціп. Міг бути як традиційної форми, так і складеним з двох однакових ланок;
• Нунчаку (нунтяку) — японська зброя, схожа на маленький бойовий ціп з однаковими за довжиною ланками;
• Ерцзегунь (лянцзегунь, шуанцзегунь) — китайський аналог нунчаку;
• Ссанджольбон — корейський аналог нунчаку.

• Моргенштерн
• Обушок

• Холодное оружие раздробляющего действия (рос.)
• Боевые цепы и кистени (рос.)
• Моргенштерн, кистень и боевой цеп (рос.)

• Молотіння // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1031. — 1000 екз.