Флінта Зеновій Петрович

Флінта Зеновій Петрович (1 вересня 1935(19350901), Токи — 2 квітня 1988, Львів) — художник-кераміст, живописець, графік. Заслужений художник УРСР, член Національної спілки художників України.

Флінта Зеновій Петрович
Народження 1 вересня 1935(1935-09-01)
с. Токи, Друга Польська Республіка, нині Підволочиський район, Тернопільська область
Смерть 2 квітня 1988(1988-04-02) (52 роки)
  м. Львів
Поховання
Личаківський цвинтар[1] : 
Національність українець
Країна  СРСР
Жанр кераміка, живопис, графіка
Навчання Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша
Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність художник, кераміст
Нагороди

Біографія

Зеновій Флінта народився 1 вересня 1935 року у селі Токи Підволочиського району Тернопільської області. закінчив семирічну школі у рідному селі у 1950 році. Продовжив навчання у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша на відділі декоративного розпису. Завершив навчання у 1959 році. У 1959—1960 навчається у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва на відділі художньої кераміки. У 1971 році Зиновій Флінта очолив секцію декоративно-прикладного мистецтва Львівського відділення Спілки художників УРСР. Бере участь у Міжнародних бієнале з кераміки у Фаєнці (Італія) 1973, Вальорісі (Франція) 1974. У 1970—1980 роках у співавторстві з А. Бокотеєм, Ф. Черняком та Р. Петруком працював у монументально-декоративному мистецтві.

Помер у Львові, похований на полі № 21 Личаківського цвинтаря.

Творчість

Значний вплив на творчість художника мав рух «шістдесятників», творчість Романа Сельського. У живописі художник надавав перевагу пастелі та темпері. У кераміці особливу увагу приділяв технології розпису, досягненню живописно-графічних ефектів. Найчастіше працює з керамічними формами, що мають великі площини для розпису — декоративні тарелі та пласти. Для ранніх робіт художника характерне використання орнаментальних мотивів, що складені з елементів притаманним народному мистецтву Прикарпаття.[2] Кольорова палітра представлена найчастіше поєднанням коричневого, зеленого то вохристого кольорів, хоча інколи додається виразний контраст чорного й білого.[3] У об'ємних керамічних роботах Зеновій Фліната приділяє основну увагу кольору, а пластичне моделювання виконує роль рельєфної підкладки для живопису.[3]

Роботи
  • Декоративна тарілка (1969). Декоративні елементи закомпоновані нетрадиційно — на основі перетину вертикальних та горизонтальних ліній утворені клітинки. Вони заповнені стилізованими зображеннями дерев, звірів, птахів та риб. Таріль виконана у білому, жовтому, сіро-зеленому та коричневому кольорі.[4]
  • Мальовані плакетки «Львів» (1974)[5]
  • Декоративний пласт «Народні мотиви» (1974).[6]
  • Декоративна тарілка «Риба» (1972). Основну роль у вирішення художнього образу відіграє колір. Робота виконана у насиченій кольоровій гамі — на червоному тлі зображення нанесено жовтою та сіро-зеленою барвою. Рельєфне моделювання використано для підсилення емоційного навантаження.[3]
  • Об'ємно-просторова композиція «Сторінки історії Львова» (1979). Робота складається з трьох великих пластин шамоту. Вони змодельовані у вигляді сувоїв пергаменту. На об'ємні елементи нанесено декор — панорама старого та нового міста. Зображення по контуру окреслено тонкою рельєфною лінією. Для підсилення звучання автором використано тонуванням охристо-коричневими відтінками.[3]
  • Декоративне панно «Квітуча земля» для будинку культури села Ушковичі Львівської області (1978).[7]
  • Декоративний пласт «Соняшники» (1973)[8]
  • Декоративний пласт «Буксир» (1974)
  • Декоративна таріль «Маки» (1976)
  • Декоративна тарілка «Дерево і птахи» (1974)[9]
  • Декоративна тарілка «Квіти» (1974).[9]
  • Триптих «Чудовий сад» (1976). Основою для роботи служать три великі тарелі з хвилеподібним концентричним рельєфом. По них виконано розпис по діагоналі із зображенням стебел, гілок та плодів. Поєднання діагональної композиції розпису із рельєфом створює ілюзію руху.[9]
  • Таріль «Яблука» (1976)
  • Модульна решітка для зимового саду санаторію «Південний» у Трускавці (1979). Виконана у співавторстві з Андрієм Бокатеєм та Василем Кондратюком.[10]
  • Декоративний пласт «Народне зодчество» (1985)[11]
  • Декоративний пласт «Архітектурні пам'ятки Львова» (1985—1986). Розпис виконано кольоровим шлікером та в'язкими емалями. Зображення позбавлено надмірної деталізації. Основним виражальним засобом є колір.[11]
  • Керамічне облицювання для ресторану «Львів» (1977). Робота виконана у співавторстві з Андрієм Бокотнєм та В. Кондратюком. Кладка з квадратних керамічних блоків створює ритмічне членування площини по вертикал. Розпис — хвилеподібні смуги синьо-зеленого кольору виконано у горизонтальному напрямку.[12]

Вшанування

З нагоди 70-ліття від дня народження Зеновія Флінти 8 вересня 2005 року на будинку, що на вулиці Барвінських, 10, де він мешкав у 1965—1985 роках, відкрито меморіальну таблицю. Цього ж дня в приміщенні галереї «Гердан» відкрилася виставка «Львів очима Зеновія Флінти»[13].

Примітки
  1. Личаківський некрополь — С. 223.
  2. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 58.
  3. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 60.
  4. Голубець О. М. Львівська кераміка. —Київ: Наукова думка, 1991 — С. 23.
  5. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 48.
  6. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 49.
  7. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 102.
  8. Магеровський О. Т. Аспекти творчих пошуків Зиновія Флінта // Образотворче мистецтво. — 2010 № 1. — С. 137.
  9. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 61.
  10. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 107.
  11. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 62.
  12. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 96.
  13. У Львові відкриють меморіальну таблицю Зеновію Флінту. portal.lviv.ua. Львівський портал. 5 вересня 2005. Процитовано 11 серпня 2020.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.