Звіринський Карло Йосипович
Карло Йо́сипович Звіри́нський (14 серпня 1923, Лаврів, нині Старосамбірський район, Львівська область — 8 жовтня 1997, Львів) — український педагог, живописець, графік, іконописець. З 1992 — експерт з питань монументального живопису та оздоблення в храмах Львівської Архиєпархії УГКЦ, з 1992 — член Спілки художників України, 1995 — висувався на присвоєння лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, 1997 — присвоєно вчене звання доцента кафедри монументально декоративного живопису, 1997 — Заслужений діяч мистецтв України
| Звіринський Карло Йосипович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
14 серпня 1923 Лаврів, Львівське воєводство, Старосамбірський повіт, Польська Республіка | |||
| Смерть | 8 жовтня 1997 (74 роки) | |||
| Львів, Україна | ||||
| Поховання | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Відомі учні | Вонсик Дмитро Федорович, Паук Наталія Петрівна і Пушкаш Ласло Ласлович | |||
|
| ||||
Життєпис
1936 — закінчив початкову школу (4 класи із 7-річним навчанням) у селі Лаврів при Василіянському монастирі.
1942 — екстерном склав екзамени за 7 класів народної школи у Львові та вступив на підготовче відділення Львівської мистецько-промислової школи (Staatliche Kunstgewerbesczhule).
1942—1943 — навчання у Львівській мистецько-промисловій школі (Staatliche Kunstgewerbesczhule) на графічному відділі. Викладачі: Микола Бутович, Володимир Баляс, Антін Малюца, Михайло Козик, брати Юліан та Омелян Ліщинські, В. Федюк.
1943—1944 —навчання у Вільній Українській Мистецькій Академії, відділ малярство.
1945–1946 — навчання у Львівському художньому училищі на малярському відділенні у Романа Сельського, з яким згодом заприятелював.
1947—1953 — навчався у Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва (тепер ЛНАМ) на відділенні монументального живопису (викладач Р. Сельський) з однорічною перервою.
1949-1950 — митця відраховують на рік за неповагу до соцреалізму та «прояви буржуазного націоналізму та поширення формалістичних тенденцій у мистецтві».
1953 — закінчує Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (тепер ЛНАМ), керівник диплому — Бокшай Й. Й.
Помер 8 жовтня 1997 року, похований на Голосківському цвинтарі , поле 8 а.[1] Пам'ятник на могилі К. та А. Звіринських , виконаний львівським скульптором Романом Петруком.
Педагогічна робота
1953—1959 — викладач живопису у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівський державний коледж ім. І. Труша).
1959—1982 — старший викладач живопису у Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва (тепер ЛНАМ).
1982 — за рік до пенсії К. Звіринського не допустили до конкурсу викладачів і звільнили з роботи з політичних мотивів.
1988—1989, 1993—1997 — ректор Е. Мисько запрошує на посаду професора кафедри монументального живопису Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва.
1992—1995 — викладач Школи іконопису ім. Святого Луки при монастирі отців Студитів храму Святого Архистратига Михаїла у Львові (керівник о. Севастьян Дмитрух).
1997 — посада професора кафедри сакрального мистецтва Львівської академії мистецтв.
Підпільна школа К. Звіринського
1959 — створив підпільну школу для молоді, з метою формування молодого покоління, яку з часом назвали «Підпільною академією Карла Звіринського» (проіснувала майже 10 років). К. Звіринський особливу увагу приділяв вивченню досягнень світової культури та розвитку національної свідомості. В Школі, крім живопису, композиції, вивчали історію України, світові мистецтво, літературу, музику, релігію. Першими її учнями стали: Бокотей А., Грицик П., Марчук І., Мінько О., Маркович П., Петрук Р., Сойка Б., Флінта З., Шабатура С.
Примітки
Джерела
- Галайчак Т. Ю. Звіринський Карло Йосипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 320. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Звіринська-Чабан Х. К. Звіринський Карло Йосипович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 98. Карло Звіринський
- К. Звіринський «Все моє малярство — то молитва (спогади, інтерв'ю, роздуми, статті)», (упорядник Х. Звіринська-Чабан). Манускрипт — Львів, 2017, 320 ст. іл. http://bookforum.ua/books/karl-zvirynskyj-vse-moye-malyarstvo-molytva/
- Олена Сом-Сердюкова. Знайомство з величчю // Дзеркало тижня, № 5 (380), 9—15 лютого 2002).