Болеслав IV Варшавський

Походив з роду Мазовецьких П'ястів. Син Болеслава Янушовича та ратненської князівни Анни Федорівни з династії Гедиміновичів. Народився близько 1421 року. У 1424 році втратив батька, а 1427 року — старший брат Конрад У 1429 році після смерті діда Януша I стає князем Варшавським і Підляським. Через малий вік до 1436 року правління здійснювала його мати. Остання від імені Варшавського князівства надала військову підтримку Польщі у війні з Тевтонським орденом у 1431—1435 роках.

Долучився до інтриг при польському дворі. У 1436 році Болеслав IV рішуче підтримав партію на чолі з краківським єпископом Збігнєвим Олесьницьким. 1438 року став членом Новокорчинської конфедерації, що мала антигуситську спрямованість. разом з тим не брав участь у битві під Гротніками, де польські гусити на чолі із Спитком III.

У 1440 році надав допомогу свояку Михайлу Сигізмундовичу у боротьбі за трон великого князівства Литовського. 1444 року вступив у відкрите протистояння з великим князем литовським Казимиром Ягеллончиком. Втім вже того ж року литовський воєвода Ян Гаштольд з військом захопив усе Підляшшя. Після поразки у 1446 році Болеслав IV Варшавський за грошову компенсацію в 6 тис. коп грошей празьких відмовився від Підляшшя на користь Великого князівства Литовського.

Водночас Болеслава IV висунуто претендентом на трон, оскільки польський король Владислав III загинув у битвіпід Варною. У червні того ж року на з'їзді в Пйотркув-Трибунальському переміг іншого претендента Фрідріха II, курфюрста Бранденбургу й був обраний новим королем Польщі, але не зміг зайняти трон через дії великого князя литовського Казимира, який рушив на Краків. У 1447 році князь варшавський Болеслав IV приніс васальну присягу на вірність новому польському королю Казимиру IV Ягеллончику. В наступні роки на замовлення князя Варшавського Свентослав з Войтицина зробився переклад польською мовою латиномовних Статутів Казимира Великого і Владислава II.

У 1453 році знову висунув претензіїна Підляшшя, намагаючись використати складне становища короля Польщі, що готувавсядо нової війни з Тевтонським орденом. До того ж Казимир IV вступив у протистояння з частиною польської та волинської шляхти. Втім Болеслав IV не досяг бажаного, йомубуло відмовлено в отриманні Підляського князівства.

Помер 1454 року в Опіноґурі. Його було поховано у колегіальній церкві св. Яна у Варшаві. Володіння розділено між синами.

Дружина —Варвара, донька Олелько Володимировича, князя Київського

Діти:

• Болеслав (1445 — до 1453)
• Януш (бл. 1446 — до 1454)
• Конрад (1447/1448 — 1503), князь Мазовецький
• Болеслав (бл. 1448—1452)
• Казимир (1448/1449 — 1480), князь Плоцький і Візненський
• Януш (1450/1453 — 1454/1455)
• Анна (бл. 1450/1453 — 1477/1480), дружинп Пшемислава II, князя Тешинського
• Софія (бл. 1452/1454 — після 1454)
• Болеслав (бл. 1453—1488), князь Варшавський
• Януш (бл. 1455—1495), князь Цеханувський і Плоцький

• Karol Maleczyński: Bolesław IV in: Polish Biographical Dictionary. vol. 2: Jan Beyzym, Marja Brownsford. Kraków: Polish Academy of Learning — Gebethner and Wolff Editorial, 1936, pp. 280—281. Reprint: National Ossoliński Institute, Kraków 1989.
• Kazimierz Jasiński: Rodowód Piastów mazowieckich. Wrocław: Wydawnictwo Historyczne, 1998, s. 158, seria: Biblioteka Genealogiczna. ISBN 83-913563-0-2.
• Europäische Stammtafeln Vittorio Klostermann, Gmbh, Francfort-sur-le-Main, 2004 (ISBN 3465032926), Die Herzoge (Fürsten) von Masowien 1262—1526 des Stammes der Piasten Volume III Tafel 123

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1075932572 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578