Большинка

Большинка слобода в Тарасовському районі Ростовської області.

Слобода Большинка
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Муніципальний район Тарасовский район
Код ЗКАТУ: 60253805001
Код ЗКТМО: 60653405101
Основні дані
Статус {{{тип_род}}} Слобода
Поштовий індекс 346064
Телефонний код +7 86386
Географічні координати: 48°39′11″ пн. ш. 41°04′32″ сх. д.
Мапа

Большинка

Адміністративний центр Большинського сільського поселення.

Населення — 1453 особи (2010 рік).[1]

Географія

Слобода Большинка положена над річкою Велика (рос. Большая).

Вулиці

  • вул. Баданова,
  • вул. Будьонного,
  • вул. Влада Рад,
  • вул. Східна,
  • вул. Димитрова,
  • вул. Зарічна,
  • вул. І. В. Башмакова,
  • вул. Кладовищна,
  • вул. Колгоспна,
  • вул. Червоних партизан,
  • вул. Кринична,
  • вул. Крупської,
  • вул. Леніна,
  • вул. Лісова,
  • вул. Набережна,
  • вул. Підгірна,
  • вул. Пролетарська,
  • вул. Садова,
  • вул. Щаденко,
  • пров. Колодезянський,
  • пров. Красноармійський.

Історія

Населена слобода над річкою Велика була коло 1752 року генерал-майором Данилою Єфремовим. На 1763 рік у Большинській слободі мешкало 113 українців чоловічої статі. На 1764 рік налічувалося 120 українців чоловічої статі. На 1782 рік у слободі було 160 господарств українців у яких мешкало 497 українців чоловічої статі й 470 - жіночої.[2] Син Данили Єфремова військовий отаман Степан Єфремов (1715—1784) 1784 року будує першу церкву. Назва слобода отримала від назви річки.

У 1801 році у слободі було 394 дворів, 1770 чоловіків й 1465 жінок. До 1822 році тут була дерев'яна Різдво-Богородицька церква, 150 селянських будинків, один будинок поміщика, водяний млин.

У 1802-1920 роках слобода була у складі Донецького округу області Війська Донського.

До 1917 року в слободі вже мешкало близько 7500 осіб.

У 1925 році Большинка була у складі Криворізького району Донецького округу. Тут мешкало 4732 осіб, було 650 дворів, дві школи 1-го ступеня, 110 колодязів, 5 ставків та інше.

У 1950 році слобода значилася в Колушкинськом районі Ростовської області; в 1954—1957 роках — входила до складу Колушкинського району Кам'янської області, потім була переведена до Криворізького району, в 1959 році — до Міллеровського, з 1965 року — до Тарасівського району.

До 1881 року у слободі було 2 церкви. Першу дерев'яну з дзвіницею побудував в 1789 році на свої кошти отаман Єфремов. До 1857 році церква занепала й була закрита. У 1862 році її підремонтували й знову відкрили.

У 1857 році на кошти поміщика Миколи Єфремова була побудована кам'яна Христоріздвяна церква, у цьому ж році вона була освячена. У 1931 році храм було закрито більшовиками. Після німецько-радянської війни він використовувався під склад зерна. В даний час знаходиться на реставрації.

Пам'ятки

Зовнішні зображення
Слобода Большинка. Братская могила №61-1106
Церковь Рождества Христова
  • Церква Різдва Христового[3].
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці.[4]
  • Братська могила воїнів німецько-радянської війни[5]. В могилі поховано 7 воїнів, убитих в січні 1943 року. Могила огороджена, на ній встановлений обеліск загиблим.
  • Братська могила воїнів, загиблих при звільненні слободи Большинка[6]. На могилі встановлено дві стели, на більшій з них закріплена меморіальна плита з іменами 22 похованих у могилі воїнів.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.