Донецький округ (область Війська Донського)

Донецький округ — адміністративна одиниця у області Війська Донського Російської імперії; окружне управління було у станиці Кам’янська.

Донецький округ
Центр Кам’янська (станиця)

Географія

Площа території — 24 659,3 верст2.

Історія

Округ створено 1802 року серед 7 округ Землі Війська Дінського.

У 1897 році населення округу становило 455 819 осіб, у тому числі росіяни — 273 302, українці — 177 376[1].

До початку XX сторіччя область Війська Донського складалася з 9 округів: 1-го Донського, 2-го Донського, Донецького, Усть-Медведицького, Хоперського, Черкаського, Ростовського, Сальського та Таганрізького.

Козаки округу служили в наступних частинах:

  • легка кавалерія — 10-й Донський генерала Луковкіна, 27-й, 44-й, 11-й Донський генерала-від-кавалерії графа Денисова, 28-й, 45-й, 12-й Донський генерал-фельдмаршала Потьомкіна-Таврійського, 29-й, 46-й полки;
  • кінна артилерія — 2-а, 9-а, 16-а Донські козацькі батареї.

У 1918 році з частин Усть-Медведицький, Донецького й Хоперського округів було утворений Верхньо-Донський.

1920 з захопленням Наддоння Червоною армією Донецький округ увійшов до складу Донської області.

Населення

Чисельність населення — 455 819 осіб (перепис 1897 року).

Чисельність українців
  • 1-ша ревізія (1718 рік) - нема даних;
  • 2-га ревізія (1743 рік) - нема даних;
  • 3-тя ревізія (1761 рік) - нема даних;
  • 4-та ревізія (1781 рік) - нема даних;
  • 5-та ревізія (1794 рік) - 29,8 тисяч осіб (56,8%);
  • 6-та ревізія (1811 рік) - нема даних;
  • 7-ма ревізія (1815 рік) - 42,7 тисяч осіб (56,3%);
  • 8-ма ревізія (1833 рік) - 38,1 тисяч осіб (47,2%);
  • 9-та ревізія (1850 рік) - 73,6 тисяч осіб (55,7%);
  • 10-та ревізія (1858 рік) - 85,5 тисяч осіб (51,0%);
  • перепис 1897 року - 177,4 тисяч осіб (38,9%);
  • перепис 1910-1917 року - 24,5 тисяч осіб (38,9%).[2]

Адміністративний поділ

1913 рік

На 1913 рік до складу округу входило 11 юртів станиць:

  • Калитвенський юрт — станиця Калитвенська,
  • Кам’янський юрт — станиця Кам’янська,
  • Луганський юрт — станиця Луганська,
  • Мигулинський юрт — станиця Мигулинська,

На 1913 році до складу округу входило 38 волостей:

  • Большинська — сл. Большинська,
  • Верхньо-Большинська — сел. Верхньо-Греків,
  • Верхньо-Макіївська — сл. Верхньо-Макіївська,
  • Верхньо-Ольховська — сл. Кашари,
  • Волошинська — сл. Волошино,
  • Голово-Калитвенська — сл. Голово-Калитвинська,
  • Голодаєво-Сариновська — сл. Голодаївка-Саринова,
  • Греково-Степанівська — сл. Греково-Степанівка,
  • Дегтівська — сл. Дегтево,
  • Деркуло-Облівська — сл. Машликіно,
  • Єфремово-Степанівська — сл. Єфремово-Степанівка,
  • Карпово-Обривська — сл. Карпово-Обривська,
  • Колодезянська — сл. Колодязі,
  • Криворозька — сл. Криворожжя,
  • Курнаково-Липовська — сл. Курнаково-Липовська,
  • Леоново-Калитвенська — сл. Маньково-Калитвенська,
  • Маньково-Березовська — сл. Маньково-Березовська,
  • Мальчевсько-Полнинська — сл. Мальчевсько-Полнинська,
  • Нижньо-Ольховська — сл. Нижньо-Ольховська,
  • Микільсько-Покровська — сл. Микільсько-Покровська,
  • Ольхово-Городищенська — сл. Александрівська,
  • Поляково-Наголинська — сел. Калашниковський,
  • Пономарівська — сел. Міллерово-Глубокинський,
  • Поповсько-Іловайська — сел. Поповський,
  • Самсоново-Калитвинська — сл. Самсоново-Калитвинська,
  • Сариново-Чернозубовська — сел. Сарино-Большинський,
  • Селівановський — сл. Селівановка,
  • Скасирська — сл. Скасирська,
  • Середньо-Наголинська — сел. Петровський,
  • Талово-Калитвенська — сл. Шарпаєвка,
  • Тарасівська — сл. Тарасовська,
  • Тернівська — сл. Тернівська,
  • Тітовська — сл. Тітовка,
  • Тиховсько-Журавська — сл. Тиховсько-Журавська,
  • Усть-Березовська — сел. Іллінський,
  • Усть-Мечетинська — сл. Нижньо-Грекова,
  • Яново-Шептуховська — сл. Шептуховка,
  • Яновська — сел. Ново-Мар'євський.

1918 рік

На 1918 рік до складу округу входили:

  • Гундоровський юрт (станиця Гундоровська),
  • Кам’янський юрт (станиця Кам’янська — центр),
  • Калитвенський юрт (станиця Калитвенська),
  • Луганський юрт (станиця Луганська),
  • Мілютинський юрт (станиця Милютинская),
  • Митякинський юрт (станиця Митякинська),
  • Усть-Білокалитвенський юрт (станиця Усть-Білокалитвенська),
  • Цесаревицький юрт (станиця Цесаревичеська).

    Див. також

    Примітки
    2. Кабузан, Владимир Максимович (2006). Украинцы в мире: динамика численности и расселения: 20-е годы XVIII века-1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса. Москва: Наука. с. 534.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.