Бондарко Лія Василівна

Лія Василівна Бондарко (13 травня 1932, Суми — 12 березня 2007, Санкт-Петербург) — радянський і російський лінгвіст, доктор філологічних наук, професор, завідуюча кафедри фонетики та методики викладання іноземних мов філологічного факультету Санкт-Петербурзького державного університету (1977—2006).

Бондарко Лія Василівна
Народилася 13 травня 1932(1932-05-13)
Суми, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Померла 12 березня 2007(2007-03-12) (74 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність мовознавиця
Alma mater філологічний факультет СПбДУd
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Ступінь доктор філологічних наук
Вчителі Lev Zinderd
Нагороди

Народження та навчання

Л. В. Бондарко народилася 13 травня 1932 року в місті Суми. У 1934 році з сім'єю переїхала до Ленінграду, де провела і блокадні роки.

У 1950 р. вступила до Ленінградського держуніверситету на відділення російської мови та літератури філологічного факультету. Вона була ученицею Маргарити Іванівни Матусевич та Льва Рафаїловича Зіндера[1].

У 1955 році Л. В. Бондарко почала навчання в аспірантурі кафедри фонетики та методики викладання іноземних мов ЛДУ.

Наукова діяльність

Згодом працювала на кафедрі молодшим, а потім старшим науковим співробітником.

У 1961 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Відтінки російських ударних голосних», з 1969 року — доктор філологічних наук (тема докторської дисертації — «Складова структура промови і диференціальні ознаки фонем»).

У 1977 році — була призначена завідуючою та професором кафедри фонетики та методики викладання іноземних мов.

Громадська діяльність

Протягом 10 років Л.Бондарко була віце-президентом Міжнародного Товариства фонетичних Знань (рос. International So-ciety of Phonetic Sciences; ISPHS).

Була членом правління Петербурзького Лінгвістичного Товариства, а також членом редколегії журналу «Мова і мовна діяльність»[2].

Разом з іншими провідними вченими-мовниками СРСР організувала відому в країні всесоюзну школу-семінар АРСО (автоматичне розпізнавання слухових образів), що існувала до 1990 року. Також стояла біля витоків створення Машинного фонду російської мови, з 1999 року — почесний доктором університету Ювяскюля (Фінляндія), входила орган заційного комітети багатьох престижних міжнародних конференцій і конгресів, головою редколегій низки наукових періодичних видань[3].

Публікації

Л. В. Бондарко автор понад 250 наукових робіт: монографій, підручників, навчальних посібників, статей, багато з яких стали широко відомими як в нашій країні, так і за кордоном.

  • Касевич В. Б., Бондарко Л. В., Вербицкая Л. А., Гордина М. В., Зиндер Л. Р. . — № 2.
  • Бондарко Л. В. Звуковой строй современного русского языка. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности «Рус. яз. и литература». — М.: Просвещение, 1977. — 175 с.
  • Бондарко Л. В. Фонетическое описание языка и фонологическое описание речи. — Л.: Издательство Ленинградского университета, 1981. — 199 с.
  • Бондарко Л. В., Вербицкая Л. А., Гордина М. В. Основы общей фонетики. — 1-е изд. — Л., 1983.
  • Бондарко Л. В., Вербицкая Л. А., Гордина М. В. Основы общей фонетики. — 4-е изд., испр. — СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2004. — 160 с. — ISBN 5-8465-0177-X. ISBN 5-7695-1658-5

Примітки
  1. Биография Л. В. Бондарко на сайте кафедры фонетики и методики преподавания иностранных языков филологического факультета СПбГУ. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. (Перевірено 19 травня 2010)
  2. Бондарко Лия Васильевна
  3. Бондарко Лия Васильевна (1932—2007). Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.

Посилання
Зовнішні відеофайли
Бондарко Лия Васильевна
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.