Боніфацій IV (маркграф Тосканський)
Боніфацій IV (*бл.985—†6 травня 1052), маркграф Тосканський (1027—1052), найбільш могутній князь Північної Італії. Був графом (або правителем) Брешії, Каносси, Феррари, Флоренції, Лукки, Мантуї, Модени, Пізи, Пістої, Парми, Реджо і Верони.
Боніфацій IV | |
---|---|
Народився |
985 невідомо або Тоскана, Італія |
Помер |
6 травня 1052 Сан-Мартіно-далл'Арджине, Провінція Мантуя, Ломбардія |
Поховання | Мантуя |
Діяльність | аристократ |
Титул | маркграф |
Рід | House of Canossad |
Батько | Tedald of Canossad |
Мати | Willa of Tuscanyd |
У шлюбі з | Беатриса Барська[1] і Richelidad |
Діти | Матильда[2] і Фрідріх |
| |
Був сином маркграфа Тедальда і Вілли з Болоньї. Його лангобардські предки впродовж багатьох поколінь мали замок у Каноссі та володіли Моденою.
У 1014 Боніфацій допоміг імператору Священної Римської імперії Генріху II подолати маркграфа Івреанського Ардуїна, який проголосив себе королем Італії. У 1016 Боніфацій разом з імператором боровся проти маркграфа Туринського Ульріха Манфреда II.
У 1027 підтримав кандидатуру Конрада II на престоли короля Італії та імператора Священної Римської імперії, виступивши проти інших кандидатів: герцога Аквітанського Вільгельма V, королів Франції Роберта II та Гуго Великого.
Боніфацій придушив бунтівні міста Павію та Парму, а тому імператор уклав з ним договір, відповідно до якого фактично визнав незалежність маркграфа. У 1046 з пошаною зустрів Генріха III, який прибув до Італії коронуватись імператором.
Першою дружиною була Ріхільда, дочка графа Бергамо Гізельберта, яка померла в 1034, не залишивши йому дітей. У 1037 Боніфацій одружився з Беатрисою, дочкою герцога Лотарингії Фрідріха II, з якою мав 3 дітей:
Джерела
- Duff, Nora (1909). Matilda of Tuscany: La Gran Donna d'Italia. London: Methuen & Co.
Примітки
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
- Lundy D. R. The Peerage