Борель Петро Федорович
Петро Федорович Боре́ль (нар. 1829 — пом. жовтень 1898, Санкт-Петербург) — російський літограф і живописець-аквареліст.
| Борель Петро Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
1829 Російська імперія | |||
| Смерть | 1898 | |||
| Санкт-Петербург, Російська імперія | ||||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
 Борель Петро Федорович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився у 1829 році. У 1850-х роках був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв. 1855 року отримав звання некласного художника акварельного портретного живопису за «Портрет пані NN» і етюд «Голова старого»[1].
Помер у Санкт-Петербурзі в жовтні 1898 року.
Творчість
- «Церква в ім'я мучениці цариці Олександри на Бабігонському пагорбі в Петергофі» (Російська державна бібліотека)[1];
- «Ніжин»;
- «Ліцей князя Безбородька»
- Миколи Гоголя;
- Євгена Гребінки;
- Григорія Квітки-Основ'яненка;
- Михайла Максимовича;
- Миколи Костомарова;
- Остапа Вересая;
- духовних осіб
- Йосифа (Семашка), митрополита Литовського і Віленського (1861);
- Ісидора (Нікольського), митрополита Київського і Галицького (1860);
- Філарета (Амфітеатрова), митрополита Київського і Галицького (1865);
- Ніла (Ісаковича), архієпископа Ярославського і Ростовського (1860);
- Леоніда (Краснопевкова), єпископа Дмитровського (1862);
- Феофана Затворника Вишенського (1860).
 |
 |
.jpg.webp) |
 |
 |
Іван Айвазовський |
Микола Добролюбов |
Віссаріон Бєлінський |
Ісидор (Нікольський) |
Феофан Затворник |
- «Художній листок» (1868—1870);
- «Всесвітня ілюстрація» (1871—1895);
- «Північ» (1889—1895);
- «Нива» (1892).
Виконав літографії для видань:
- «Ліцей князя Безбородька» (Санкт-Петербург, 1859);
- «Портретна галерея російських діячів» Олександра Мюнстера (Санкт-Петербург, 1860—1864, 4 тома; Санкт-Петербург, 1864—1869, 2 тома);
- «Портрети духовних осіб» Андрія Траншеля (Санкт-Петербург, 1860—1862, 3 випуска).
Писав акварелі.
У 1895 році на першій виставці друкарської справи був удостоєний великої золотої медалі за «художні роботи на камені»[1].
Примітки
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 82. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Ш. М. Гарцман. Борель Петро Федорович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 235.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.