Боржава (село)

Боржа́ва село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Боржава
Герб
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Берегівський район
Громада Берегівська громада
Код КАТОТТГ UA21020030050011815
Основні дані
Засноване 1321
Населення 1502
Площа 2,53 км²
Густота населення 593,68 осіб/км²
Поштовий індекс 90256
Телефонний код +380 03141
Географічні дані
Географічні координати 48°09′23″ пн. ш. 22°43′18″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
114 м
Місцева влада
Адреса ради 90256, с.Боржава, пл.Кошута, 1
Карта
Боржава
Боржава
Мапа

 Боржава у Вікісховищі

Географія

Село, розташоване на правому березі однойменної річки, в 11 км на південний схід від Берегова.  

Історія

Назва та історія села пов'язана з іменем фортеці (замку) Боржава, яка в ІХ столітті контролювалося Болгарським царством.

Згідно записів угорського літописця Аноніма, у 896 році угорські племена на чолі з Арпадом захопили цю фортецю після триденної облоги. В ХІІ столітті поселення з фортецею було в стадії розквіту, перебуваючи в статусі окружного та релігійного центру.  Вперше згадується в 1213 році як Borsoha. Це було вже процвітаюче поселення в 13 столітті, і тут стояв замок Боржава, який був центром колишнього Березького комітату навколо Боржави. Замком тут, за словами Анонімуса, був замок болгарського князя Salanus, пізніше зайнятий військами Арпада, і ним зруйнований. На підставі даних, що залишилися, ми точно знаємо, що це був один з окружних центрів, організований королем Іштваном I. Його стіли зазнали нападу хана Кутеска. Після нашестя орди Батия в 1241 році фортеця була розорена, навколишні землі залишились практично без населення. Лише в XIV столітті в п'яти кілометрах від нинішнього села Вари заможною родиною Боржоваї було засноване нове поселення, сьогодні відоме як Боржава. У 1334 році в папській десятині також згадувалося ім'я Боржова, згідно з яким його священик заплатив 3 великі десятини

У 1552 році в селі була заснована реформаторська парафія, яка стала власником церкви, збудованої у XIV столітті. Будівля була перебудована у 1830 році, із збереженням деяких середньовічних елементів. У 1987 році була проведена ще одна реставрація. Храм віднесено до пам'яток місцевого значення. 

Автобусна зупинка

Греко-католицька громада має власну сучасну церкву невеликих розмірів.

На початку 20-го століття, у зв'язку із побудовою біля села залізниці, Боржава отримала поштовх до розвитку. У 1902—1909 роках в селі були збудовані залізнична станція та кілька нових вулиць з гарними будинками. Тоді ж (1904 р.) для поселення було офіційно затверджено герб: на червоному тлі золотий лев з шаблею в лапі. Пізніше, за часів Чехословацької республіки, з Боржави залізницею до словацького міста Кошіце відправлявся столовий виноград у спеціальних плетених кошиках.  

На центральній вулиці села греко-католицькою громадою у 2010 році був встановлений пам'ятний «Чесний Хрест» з бетону та мармуру, із написом, що цитує уривок з Біблії. 

У 2014 році в селі пройшов перший закарпатський мистецький табір по роботі з каменем, у якому взяли участь видатні скульптори з Закарпаття, Угорщини та Словаччини. В результаті цього заходу Боржава збагатилася кам'яною скульптурою за мотивом угорської легенди «Пагорб вродливої жінки». Вирізьблена з каменю дівчина на ім'я Ілка тепер прикрашає головну площу Боржави, автор роботи — скульптор Ендре Гіді-молодший з Великої Доброні. 

У 1989 році на місцевому кладовищі був встановлений дерев'яний пам'ятний знак жертвам Другої світової війни та повоєнного сталінського режиму. В 1992 році на честь загиблих в сталінських таборах в центрі села встановили пам'ятник з бетону та мармуру.

Відрадним прикладом гарного ставлення до малої архітектурної спадщини є гарно розмальована автобусна зупинка, вочевидь, найкраще доглянута споруда цього роду на Берегівщині. 

Боржавська гребля

У с. Боржава в 1891-1893 роках будується гребля Поаре, а на правобережній дамбі - шлюз, які дозволили подавати воду з річки Боржава через річку Верке в Берегово і головні канали Берегівського і Ужгородського районів. Ця система працює і донині, рятуючи від погіршення екологічної та санепідеміологічної ситуації, адже наразі головною функцією Верке є розбавлення стічних та недостатньо очищених вод м.Берегово, підприємств та населених пунктів району.

З тих пір за рахунок підпору води греблею, вода через шлюз подається у річку Верке і далі самопливом протікає через місто Берегово. Таким чином обводнюється територія площею біля 40 тис.га в Берегівському та Ужгородському районах.

На період пропуску паводків і нересту риби з листопада до кінця травня гребля демонтується - піднімаються дерев'яні щити (їх тут 44), а металеві конструкції ("ферми Корицького") опускають у воду. Після закінчення нересту греблю знову приводять у робочий стан.

Влітку греблю окуповують відпочивальники. Щоправда купатися верх за течією, поблизу греблі, заборонено. Але є чудова можливість прийняти "душ Шарко" під самою греблею. Боржава вважається однією з найчистіших річок області. Вода тут зараз ідеальна для купання.

На греблю навідуються також весільні пари для фото- і відеозйомки урочистої події.

Присілки

Мала Боржава

Мала Боржава - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Боржава

Згадки: 1418: Kisborsova, 1479: Kisborsova

Археологічні знахідки

У 1886 році під час корчування лісу в урочищі Гід знайдено великий бронзовий скарб. що датується ХІІ — ХІ століттями до нашої ери, що складався з 54 предметів. В районі села знайдено мідні та срібні римські монети ІІ століття нашої ери.

Туристичні місця

- великий бронзовий скарб. що датується ХІІ — ХІ століттями до нашої ери, що складався з 54 предметів. В районі села знайдено мідні та срібні римські монети ІІ століття нашої ери.

- пам'ятний «Чесний Хрест» з бетону та мармуру, із написом, що цитує уривок з Біблії.

- в 1891-1893 роках будується гребля Поаре, а на правобережній дамбі

- шлюз

- дерев'яний пам'ятний знак жертвам Другої світової війни та повоєнного сталінського режиму.

- кам'яна скульптура за мотивом угорської легенди «Пагорб вродливої жінки»

- церковна будівля, збудованої у XIV столітті.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.