Борисов Дмитро Дмитрович

Дмитро Борисов народився в Чернівцях. Дитинство провів у Паневежисі (Литовська РСР), а в школу пішов у Москві.

Закінчив у 2007 році історико-філологічний факультет Російського державного гуманітарного університету, отримав диплом філолога, фахівця з історії, культури та літературі Росії та Німеччини. Профільно займається французькою драматургією. Після закінчення вузу вступив до аспірантури РДГУ.

Дмитро Борисов та Олег Скрипка на радіостанції «Ехо Москви». Січень 2006.

З 16 років Дмитро Борисов працював на радіостанції «Ехо Москви», куди потрапив після звернення до головного редактора з концепцією своєї передачі[1]. Перший досвід отримав у службі інформації (спочатку редактором, потім — ведучим новин), крім того, вів разом з Олександром Плющовим нічну музичну програму «Срібло», пізніше перетворену у вечірню програму «Аргентум», а потім — в «Попутники». Крім цього, їздив у відрядження — від «Євробачення»[2] до Беслана.

У березні 2006 року був запрошений на «Перший канал»[3] в якості ведучого спочатку ранкових[4], а потім денних і вечірніх випусків новин. 9 травня 2008 року в парі з Юлією Панкратовою коментував у прямому ефірі трансляцію святкового параду на Червоній площі на «Першому каналі»[5].

З літа 2011 по серпень 2017 року вів інформаційну програму «Час»[6][7]. З 29 серпня 2011 р. по 5 серпня 2017 року вів великі «Вечірні новини» о 18:00[8]. 29 вересня 2013 року був одним з основних ведучих благодійного телемарафону «Всім світом», присвяченого допомоги постраждалим від повені на Далекому Сході[9].

Дмитро Борисов був одним з факелоносців естафети олімпійського вогню зимових Олімпійських ігор 2014 року на її етапі в Москві. В лютому 2014 року представляв випуски «Новин» і програми «Час» олімпійського Сочі в складі олімпійської команди «Першого каналу»[10]. Згодом 7 лютого 2015 року в новинної студії провів марафон «Перший Олімпійський. Рік після ігор»[10].

З жовтня 2015 року є генеральним продюсером ЗАТ (з січня 2017 — АТ) «Перший канал. Всесвітня мережа», яка займається розвитком і зміцненням позицій «Цифрового Телесімейства» Першого, що об'єднує тематичні канали «Будинок кіно», «Будинок кіно Преміум», «Бобер», «Музика Першого», «Час» і «Телекафе»[11].

15 червня 2017 року як основний ведучий в парі з Тетяною Ремезовою брав участь у програмі «Пряма лінія з Путіним»[12].

З 14 серпня 2017 року — ведучий ток-шоу «Нехай говорять» на «Першому каналі» замість Андрія Малахова[13].

У Живому журналі веде блог [14][15]. Активний користувач «Твіттера» (ім'я: @ddb1).

Батько — Дмитро Петрович Бак (нар. 1961), російський філолог, літературний критик, журналіст, перекладач, професор Російського гуманітарного університету, директор Державного музею історії російської літератури імені В. І. Даля (Державного літературного музею; з 2013 року)[16]. Мати — Олена Борисівна Борисова, філологиня, в різний час працювала в РДГУ та в Гнесінському училищі[17].

• Подяка Президента Російської Федерації (23 квітня 2008) — «за інформаційне забезпечення та активну громадську діяльність щодо розвитку громадянського суспільства в Російській Федерації»[18].
• 2008 рік — премія Першого каналу як найкращий ведучий телесезону[19].
• 2010 рік — фіналіст премії «ТЕФІ 2010» в номінації «Ведучий інформаційної програми».
• 2011 рік — лауреат премії «Блог Рунета» (кращий мікроблог журналіста: @ddb1)[20].
• 2011 рік — фіналіст премії «ТЕФІ 2011» в номінації «Ведучий інформаційної програми».
• 2014 рік — Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня за внесок у підготовку та проведення XXII Олімпійських зимових ігор в Сочі[21][22].
• 2014 рік — фіналіст премії «ТЕФІ 2014» в номінації «Ведучий інформаційної програми».
• 2015 рік — фіналіст премії «ТЕФІ 2015» в номінації «Ведучий інформаційної програми».
• 2016 рік — лауреат премії «ТЕФІ 2016» у номінації «Ведучий інформаційної програми»[23].
• 2017 рік — лауреат премії «ТЕФІ 2017» в номінації «Ведучий інформаційної програми»[24].

• Сторінка про Дмитра Борисова на сайті Першого каналу
• Дмитро Борисов на сайті радіостанції «Ехо Москви»
• «Співробітники» з Дмитром Борисовим