Борис Дякович

Походить із сім'ї бессарабських болгар. Закінчив румунсько-болгарську трикласну школу у своєму рідному Болграді та класичну гімназію у Пловдиві (1890). Вивчав право в Одесі (1891-1893) та Празі (1894), історію та археологію в Парижі (1895-1898). У Софії він був призначений куратором в етнографічному відділенні Національного музею (1898) та заступником директора Національної бібліотеки (1899). З 1 квітня 1901 по лютий 1932 був директором Пловдивської Національної бібліотеки та заснував Археологічний музей (1910). Засновник (1923) та Перший почесний член (1937) — Археологічного товариства в Пловдиві, член Болгарського археологічного інституту з моменту його заснування (1920) до своєї смерті.

Дякович є автором розділу «Бібліотеки та музеї» в Законі «Про народження Просвітництва» (1909). Розробив новий, сучасний статут Національної бібліотеки у Пловдиві (1920) і почав видавати свій щорічник (1905). Як археолог він працював у галузі тракійської та греко-римської давнини.

• «Археологически излет в крайдунавска България». — Сборник за народни умотворения, наука и книжнина ХХ, София 1904, стр. 1–56.
• «Тракийска гробница при Пловдив и некрополът на древния град». — Сборник за народни умотворения, наука и книжнина ХХІІ-ХХІІІ, София 1907, стр. 1-55.
• «Фриза на здравеносните божества на Тракия». — Годишник на Нар. Библиотека в Пловдив за 1921 г., 1921, стр. 127—178.
• «Антична гробница в Кукова могила при с. Дуванлий, Пловдивско». — Известия на Бълг. Археологически институт ІІІ, 1925, стр. 111—125.
• «Тракийска колесница при с. Могилово». — Годишник на Нар. Библиотека в Пловдив за 1923 г., 1925, стр. 151—196.
• «Барелиефи на Тракийския конник». — Годишник на Нар. Библиотека в Пловдив за 1924 г., 1926, стр. 135—174.
• «Образни паметници на Зевс Сбелтиурд». — Годишник на Нар. Библиотека в Пловдив за 1926 г., 1928, стр. 1-20.
• «Тракийска гробница при с. Опълченец». — Годишник на Нар. Библиотека в Пловдив за 1930 г., 1932, стр. 187—193.