Боровани

Боровани (чеськ. Borovany) — місто у Чехії, розташоване в окрузі Ческе Будейовіце Південночеського краю. Мала батьківщина національного героя чеського народу гуситського лідера Яна Жижки.

Місто
Боровани
Borovany

Прапор Герб

Координати 48°53′55″ пн. ш. 14°38′32″ сх. д.

Країна  Чехія
Край Південночеський
Округ Чеське Будейовіце
Межує з
сусідні нас. пункти
Petříkovd, Jíloviced, Olešniced, Strážkoviced, Тргове-Свіни, Mladošoviced, Ostrolovský Újezdd, Ledeniced ?
Внутрішній поділ
  • Dvorecd[1], Hluboká u Borovand[1], Radosticed[1], Trocnovd[1], Třebečd[1], Vrcovd[1], Borovanyd
    • Перша згадка 1186[2]
    Площа 42,332733 км²[3]
    Висота центру 522 м
    Водойма Stropniced
    Населення 4166 осіб (1 січня 2021)[4]
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
    Поштовий індекс 373 12
    Автомобільний код CB
    GeoNames 3078957
    OSM r437840 ·R
    Код LAU (NUTS) CZ544281
    Офіційний сайт borovany-cb.cz
    Боровани
    Боровани (Чехія)

    Історія

    Перша письмова згадка про Боровани відноситься до 1186, коли поселення ввійшло у список володінь Цветльского абатства. У 1291 Боровани вже перебували у володінні Вока з Борован, який був, швидше за все, представником крумловської гілки роду Вітковичі, а в 1327 село купив інший представник цього роду Вілем I з Ландштейна. Його син Вітек II з Ландштейна в 1359 продав Боровани іншій гілці роду — Рожмберкам, які включили поселення до складу свого Новоградського панства.

    В кінці XIV століття Боровани були поділені між кількома власниками, а у 30-х роках XV століття єдиним власником став голландський купець Петр Ліндський, що оселився в Чеське Будейовице. Він у 1455 зі схвалення короля Владислава заснував Борованський монастир августинців. Згідно з волею Петра Ліндського все його майно після смерті перейшло у власність монастиря. У 1564 монастир був ліквідований Вілемом з Рожмберка, а монастирські володіння забрані у його власність. У Борованах був назначений Рожмберкський управитель.

    У 1578 владарж Вілем із Рожмберка надав Борованам статус міста і герб, на якому зображена, зокрема, п'ятипелюсткова червона троянда Рожмберків. Після зникнення цього роду у 1611 більшість їх володінь, включаючи Боровани, успадкували Швамберки. Володіння Швамберків, зокрема Боровани, були конфісковані королем в 1620 за участь представників роду у Повстанні чеських станів. Згодом король Фердинанд III передав Боровани з навколишніми селами відновленому в 1630 Борованському монастирю, підтвердивши при цьому деякі старі міські привілеї Борован і надавши нові.

    Масштабна будівельна діяльність по відновленню міста, зруйнованого у Тридцятилітній війні, була розпочата монастирем аж у XVIII столітті. У другій половині століття в місті було зведено будівлю Прелатури — резиденції пробста Борованського монастиря. Після того, як внаслідок реформи Йосифа II монастир був повторно скасований у 1785, його володіння викупив князівський рід Шварценберків, які перебудували Прелатуру в замок-палац.

    У 1850 місто Боровани стали самостійним муніципалітетом у складі Ческе Будейовіцького округу і судового округу з центром в Тргове-Свіни. Відкриття в 1869 залізниці, що проходить через Боровани, сприяло подальшому розвитку міста і призвело до збільшення видобутку діатоміту в його околицях. Після проголошення Чехословацької республіки в 1918 році видобуток і переробка діатомиту була передана акціонерному товариству «Calofrig».

    У 1973 році Боровани офіційно отримали статус міста.

    Пам'ятки міста та округи
    • Парафіяльний костел Відвідин Діви Марії
    • Ганебний стовп
    • Борованський замок
    • Місце народження Яна Жижки в Троцнові
    Кадастровий поділ міста

    Частини міста
    • Боровани
    • Палац
    • Глубока-у-Борован
    • Радоштіце
    • Троцнов
    • Тршебеч
    • Врцов

    Галерея
    • Ратуша
    • Костел Відвідин Діви Марії
    • Пам'ятник Яну Жижці
    • Замок
    • Борованський замок, колишня Прелатура монастиря
    • Подвір'я колишнього монастиря августинців
    • Пам'ятник Яну Жижці у Троцнові.

    Населення
    РікЧисельність
    1869 2378 [5]
    1880 2636 [5]
    1890 2536 [5]
    1900 2638 [5]
    1910 2839 [5]
    РікЧисельність
    1921 2924 [5]
    1930 2915 [5]
    1950 2529 [5]
    1961 2740 [5]
    1970 2682 [5]
    РікЧисельність
    1980 3045 [5]
    1991 3312 [5]
    2001 3584 [5]
    2014 4090 [6]
    2016 4132 [7]
    РікЧисельність
    2017 4133 [8]
    2018 4147 [9]
    2019 4173 [10]
    2020 4165 [11]
    2021 4166 [4]

    Примітки
    1. Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    3. Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky - 2017 — Český statistický úřad, 2017.
    4. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
    5. Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
    6. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
    7. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
    8. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
    9. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
    10. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
    11. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.