Боровий Василь Іванович
Васи́ль Іва́нович Борови́й (*27 вересня 1923, Харків — 13 листопада 2014, Харків) — український поет. Жертва Сталінських репресій. Член Національної спілки письменників України з 1990 року.
| Боровий Василь Іванович | |
|---|---|
| Народився |
27 вересня 1923 Харків, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
13 листопада 2014 (91 рік) Харків, Україна |
| Діяльність | поет |
Біографічні дані
Народився 27 вересня 1923 р. в м. Харкові. Освіта середня.
У 1947 р. був заарештований «за антирадянську агітацію та буржуазний націоналізм». Фактично — за співпрацю з окупантами та пропагандиські опуси надруковані в газеті окупаційної адміністрації «Нова Україна». Десятирічне покарання (фактично п'ятирічне) відбував на Крайній Півночі Росії, в метанових шахтах Каєркана.
В Спілці українських письменників з 1965 року. В 1973 р. його було виключено з лав СПУ (у 1990 р. поновлено), після чого друкувався у періодиці під іменем В.Рибальченка.
Автор поетичних збірок «Березнева земля», «Розмова з флейтою», «Жито — життя», «Зелений парус літа», «Багряне серце землі», «Полинова сага», «Святогори», «Монолог для Кассандри», «Червоне сонце Каєркана», книжки публіцистики «В аркані Каєркана». Лауреат літературних премій імені В. Мисика та імені Павла Тичини, а також Фундації Воляників-Швабінських Українського вільного університету в Нью-Йорку (США).