Бородай Галина Василівна

Донька скульптора Василя Захаровича Бородая.

На її ріст як художниці вплинули батько та сестра Тетяна — художниця-графік. 1967 закінчила Республіканську середню художню школу, продовжує навчання в Київському державному художньому інституті, навчителями були К. В. Заруба та Л. І. Чичкан.

За результатами літньої практики після другого курсу Галину запрошує до майстені монументального живопису Тетяна Яблонська. Дипломною роботою був вітраж для художнього інституту «Наш інститут».

По відгуках сучасників, була талановитою художницею.

Серед її творів:

• «Біля вікна»,
• «Блакитний інтер'єр»,
• «За мотивами твору М. Коцюбинського „Тіні забутих предків“»,
• «Над Сновом»,
• «Натюрморт з лілеями»,
• «Пам'яті Венеціанова» — авторка зобразила себе з книгою про Венеціанова всередині карини художника, поруч з селянками в сарафанах і кокошніках. Пейзаж написаний в околицях Седнева,
• гобелен «Український натюрморт»,
• вітражі «Людина і природа»,
• «Творчість та досконалість».

1982 батько створив «Ширяючу Либідь» по пам'яті про дочку.

Микола Білоус в серії «Цитати» створив картину її пам'яті.

• Прес-центр^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Пам'ятник засновникам столиці
• Інвентаризація класики (рос.)
• Галерея сучасного мистецтва
• Бородай Галина (рос.)