Бородін Василь Степанович
Василь Степанович Бородін (нар. 23 лютого 1930, Прилєпи Мантуровського району Курської області — 21 червня 2011, Київ) — радянський і український літературознавець. Член КПРС з 1959. Доктор філологічних наук (1981).
Бородін Василь Степанович | |
---|---|
Бородин Василий Степанович | |
| |
Народився |
23 лютого 1930 Мантуровський район, Курська область |
Помер |
21 червня 2011 (81 рік) Київ, Україна |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | письменник |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографічні відомості
Закінчив Харківський університет (1953). З 1956 працював в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 1984—96 — завідувач відділу шевченкознавства цього інституту.
Лауреат державної премії з науки і техніки 2017 р. (посмертно) за роботу «Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес»[1]
Наукові інтереси Бородіна пов'язані переважно з дослідженням історії Шевченкових текстів і цензурної історії видань творів поета. Книжка Бородіна «Три поеми Т. Г. Шевченка» (Київ, 1964) присвячена поемам «Сова», «Сліпий» і «Наймичка» як певному етапові в розвитку жанру соціально-побутової поеми в творчості Шевченка.
У книжці «Т. Г. Шевченко і царська цензура» (Київ, 1969) досліджено історію прижиттєвих видань творів поета — «Кобзаря» 1840 і 1860, «Гайдамаків» (1841), «Гамалії» (1844), «Тризны» (1844) і «Букваря южнорусского» (1861). У праці «Над текстами Т. Г. Шевченка» (Київ, 1971) на матеріалі історії тексту «Кобзаря» 1860 й окремих творів поета досліджується проблема основного тексту поезії Шевченка.
Ряд розвідок Бородіна опубліковано в збірниках праць наукових шевченківських конференцій. Бородін — один із упорядників шеститомного «Повного зібрання творів» Шевченка (т. 1—4, 6, Київ, 1963—1964).
Література
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Шевченківський комітет