Борозна Максим Лаврентійович
Бороздна Максим Лаврентійович (нар. невід.— пом. 1722) — сотник Мглинської сотні Стародубського полку, вихованець Києво-Могилянської академії. Син Лаврентія Бороздни, сподвижника гетьмана Богдана Хмельницького та брат наказного полковника Стародубського полку І. Л. Бороздни.
| Бороздна Максим Лаврентійович | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1722 |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик, сотник |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія (1659—1817) |
| Військове звання | сотник |
| Термін | 1715—1722 |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Бороздни |
| Батько | Бороздна Лаврентій Осипович |
 Герб | |
Біографія
Навчався у Києво-Могилянській академії, добре знав латинську та німецьку мови.
Дослідники припускають, що він співав при дворі царевича Олексія Петровича, перебував з ним у кордонних поїздках як гоффур'єр. Втративши з часом голос, він за протекцією Г. І. Головкіна, отримав чин мглинського сотника (1714–1722).
16 травня 1716 року одержав гетьманський універсал на село Лопазна[1] та млин в селі Чешуйки[2] «об одном поле на р. Судинце».
4 листопада 1717 року викупив у Тимофія Подлузького «млиновое займище, от шведской руины опустелое, лежачое за с. Лопазнею на р. Лопазенці нижей млина п. Алексея Есимонтовского с берегами покосными, и с пашнею край оного займища знайдуючогося».
Джерела
- Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. - Київ: ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. - 452 с. ISBN 978-966-02-4850.
- Лазаревский А.М. Описаніе старой Малороссіи. Матеріалы для исторіи заселенія, землевладѣнія и управленія / т. 1. Полкъ Стародубскій / Предисл. авт. — Киевъ: Типографія К. П. Милевскаго, 1888. - 520 с.
- Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник т. 1/ Предисл. авт. — Киевъ: Изд. авт. Типографія. Т-ва Г.Л. Фронцкевича и Кo, 1908. - 519 с.
- Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина XVII – XVIII ст.). – Київ: Інститут історії України НАН України, 1995. – 221 с.