Ботріолепіс

Ботріолепіс (Bothriolepis) — рід вимерлих панцирних риб підкласу антиархів. Відомо понад 100 видів. Існували в пізньому девоні в Європі, Азії, Північній Америці, Гренландії, Австралії, Антарктиці. Становлять інтерес для з'ясування шляхів еволюції риб. Ботріолепіс був найуспішнішим родом серед антіархових плакодерм, якщо не самим вдалим родом серед усіх плакодермів.

Ботріолепіс Період існування: пізній девон ~387–360 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	†Панцирні риби (Placodermi)
Ряд:	†Антиархи (Antiarchi)
Родина:	†Bothriolepididae
Рід:	†Ботріолепіс (Bothriolepis) Eichwald, 1840
Види
Голотип: B. ornata Eichwald, 1840 B. africana Long et al., 1997 B. alexi Young, 1988 B. alvesiensis Stensio, 1948 B. amankonyrica Malinovskaja, 1988 B. antarctica Woodward, 1921 B. askinae Young, 1988 B. babichevi Malinovskaja, 1992 B. barretti Young, 1988 B. bindareii Long, 1983 B. canadensis Whiteaves, 1880 B. cellulosa Pander, 1846 B. ciecere Lyarskaja, 1974 B. coloradensis Eastman, 1904 B. cristata Traquair, 1895 B. cullodenensis Long, 1983 B. darbiensis Denison, 1951 B. dorakarasugensis Moloshnikov, 2009 B. evaldi Lyarskaja, 1986 B. favosa Agassiz, 1844 B. fergusoni Long, 1983 B. gigantea Traquair, 1888 B. gippslandiensis Hills, 1929 B. grenfellensis Johanson, 1996 B. groenlandica Heintz, 1930 B. hayi Miles, 1968 B. heckeri Luksevics, 2001 B. hicklingi Miles, 1968 B. hydrophila Agassiz, 1844 B. jani Luksevics, 1986 B. jarviki Stensio, 1948 B. jazwicensis Szrek, 2004 B. jeremijevi B. karawaka Young, 1988 B. kassini Malinovskaja, 1988 B. kohni Young, 1988 B. kwangtungensis Pan, 1964 B. laverocklochensis Miles, 1968 B. leptocheira Traquair, 1893 B. lochangensis Pan, 1964 B. lohesti Leriche, 1931 B. macphersoni Young, 1988 B. macrocephala Egerton, 1862 B. maeandrina B. markovskii Moloshnikov, 2010 B. mawsoni Young, 1988 B. maxima Gross, 1933 B. meandrina Horrmann, 1911 B. minor Newberry, 1889 B. nielseni Stensio, 1948 B. nikitinae Malinovskaja, 1988 B. nitida Leidy, 1856 B. niushoushanensis Pan & Wang, 1980 B. obesa Traquair, 1888 B. obrutschewi Gross, 1934 B. ornata Andrews, 1982 B. panderi Lahusen, 1880 B. paradoxa Agassiz, 1845 B. pavariensis Lyarskaja, 1974 B. perija Young & Moody, 2002 B. portalensis Young, 1988 B. prima Gross, 1934 B. rex Downs et al., 2016 B. sanzarensis Moloshnikov, 2010 B. shaokuanensis Liu, 1963 B. sibrica Obruchev, 1941 B. sinensis Chi, 1940 B. sosnensis Moloshnikov, 2003 B. stevensoni Miles, 1968 B. tastenica Malinovskaja, 1988 B. tatongensis Long & Werdelin, 1985 B. taylori Miles, 1968 B. traquairi Bryant, 1924 B. trautscholdi Jaekel, 1927 B. tungseni Chang, 1965 B. turanica Obruchev, 1939 B. verrucosa Young & Gorter, 1981 B. virginiensis Weems et al., 1981 B. volongensis Lyarskaja & Luksevics, 1998 B. vuwae Young, 1988 B. warreni Long, 1983 B. wilsoni Miles, 1968 B. yeungae Johanson, 1998 B. yunnanensis Liu, 1962 B. zadonica Obrucheva, 1983
Вікісховище: Bothriolepis

Більшість видів Bothriolepis були відносно невеликими, донними, детритоїдними прісноводними рибками, в середньому мали близько 30 см в довжину[1]. Тим не менш, найбільший вид, B. maxima, мав панцир близько 100 см (39 дюймів) в довжину. Рештки Bothriolepis знаходять у відкладеннях середнього і пізнього девону (387—360 млн років тому)[2]. Оскільки скам'янілості зустрічаються в прісноводних відкладеннях, вважається, що Bothriolepis більшу частину свого життя проводив у прісній воді річок і озер, але, ймовірно, міг заходити й до солоних вод.

З франських відкладень (верхній девон) Центральної Тиви описані Bothriolepis sibirica і B. dorakarasugensis. Вивчені нові матеріали дозволили доповнити опис B. sibirica і встановити деякі вікові зміни тулубових кісток цього виду.