Бохінська залізниця
Бохінська залізниця (словен. Bohinjska proga) — залізнична лінія у Словенії та Італії. Сполучає Єсенице у Словенії з Трієстом в Італії. Збудована в часи Австро-Угорщини з 1900 по 1906 рік як частина нової стратегічної залізниці — Neue Alpenbahnen, яка з'єднає Західну Австрію та Південну Німеччину з тодішнім австро-угорським портом Трієст. Лінія починається біля південного кінця тунелю в гірському хребті Караванке, потім перетинає Юлійські Альпи крізь Бохінський тунель та проходить через прикордонне місто Нова Горица, після чого, перетнувши італійський кордон, досягає Трієста.
Бохінська залізниця (Єсенице—Нова Гориця—Трієсте Кампо Марціо) словен. Bohinjska proga англ. Bohinj Railway | |
---|---|
Солканський міст, другий за довжиною кам'яний міст у світі[1] | |
Огляд | |
Країна | Словенія, Італія |
Статус | чинна |
Кінцеві станції | Єсенице, Трієст |
Обслуговування | |
Рік відкриття | 1906 |
Оператори | Словенські залізниці |
Технічні дані | |
Протяжність | 129 км |
Ширина колії | 1435 мм |
Вид електрифікації | 3 кВт п. с. (Вілла Опічина—Трієст) |
Швидкість | макс. 80 км/год |
Бохінська залізниця | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Під час Першої світової війни нею йшла більшість австрійських військових ешелонів на ділянку Італійського фронту в районі Ізонцо (див. Перша битва при Ізонцо, Четверта битва при Ізонцо). Упродовж ХХ ст. залізниця втратила свою вагу — спочатку через нові політичні поділи в Європі у зв'язку з розпадом Австро-Угорщини на окремі держави в 1918 році, а згодом — через ізоляцію комуністичної Югославії після 1945 року. Однак вступ Словенії в Європейський Союз відкрив нові перспективи для залізниці як зручного пасажирського і вантажного маршруту з Центральної і Східної Європи до порту Трієст.
Відмітними рисами залізниці є Бохінський тунель завдовжки 6339 м під горою Кобла заввишки 1498 м та Солканський міст з його 85-метровим арковим перегоном над річкою Соча.
Примітки
- Gorazd Humar (September 2001). World Famous Arch Bridges in Slovenia. У Charles Abdunur. Arch'01: troisième Conférence internationale sur les ponts en arc Paris: (English, French). Paris: Presses des Ponts. с. 121–124. ISBN 2-85978-347-4.
Література
- Die Eisenbahnneubauten in Oesterreich. Wocheiner-Bahn. Zentralblatt der Bauverwaltung. Nachrichten der Reichs- und Staatsbehörden (Berlin: Herausgegeben im Ministerium der Öffentlichen Arbeiten). XXIII (56): 357ff. 1903. ZDB-ID 200914-6
- Hofmann, Albert (1906). Die Eröffnung der Wocheiner Linie der neuen Alpenbahn Salzburg-Triest. Deutsche Bauzeitung (Berlin: Verlag der Deutschen Bauzeitung) XL (62): 422ff. ZDB-ID 211963-8
- Benesch, Fritz (1910). Verkehrsbuch österreichischer Eisenbahnen. Krain und Küstenland (Wien: Reisser).
- Siebente Auflage (1912). Illustrierter Führer auf den k.k. Österreichischen Staatsbahnen. Für die Strecken Schwarzach-St. Veit–Badgastein–Villach, Villach–Rosenbach–Assling–Görz–Triest (Wien: Steyrermühl) (36).
- Heinersdorff, Richard (1975). Die k.u.k. privilegierten Eisenbahnen der österreichisch-ungarischen Monarchie. vol 1. Wien: Verlag Fritz Molden. ISBN 3-217-00571-6.
- Pilgram, Gerhard; Berger, Wilhelm (2006). Das Weite suchen. Zu Fuß von Kärnten nach Triest. Ein Wander-Reise-Lesebuch. Gerhard Maurer illustrator. Klagenfurt: Carinthia-Verlag. ISBN 978-3-85378-594-2.
- Oberegger, Elmar (2007). Die wichtigsten Hauptbahnen. Alpen-Donau-Adria-Raumes (Sattledt: Eigenverlag Info-Büro für Österreichische Eisenbahngeschichte). ZDB-ID 2387534-3
- Rustja, Karol (1990). Proga predorov (словен.) (вид. 2-ге). Ljubljana: Železniško gospodarstvo, Odsek za muzejsko dejavnost.