Бочаров Леонід Порфирович

Народився 29 травня 1909 року у Верхньоуральську. У 1924 році родина Бочарових переїхала до м. Сатки. В цьому місті Леонід отримав 7-класну освіту та почав працювати на лісозаготівлях. Потім працював токарем на металургійних заводах Златоуста (1925) и Сатки (1926). У 1928 році його було переведено на комсомольску роботу.

У вересні 1931 року Л. П. Бочаров став курсантом курсантом Оренбурзького вищого військового авіаційного училища льотчиків. Через вади зору був відрахований, та у 1932 році переведений на військово-політичну роботу. У 1938 закінчив Військово-політичну академію імені В. І. Леніна, після чого був політпрацівником різного рівня у Червоній Армії.

У 1941—1945 роках бригадний комісар (з 20.12.1942 р. — генерал-майор) Л. П. Бочаров обіймав такі посади:

• інспектор Головного політичного управления Південного фронту;
• начальник 7-го відділу Політвіддділу Приморської Приморської армії[1];
• начальник Політвідділу Приморської армії — з 25.07.1941 по 07.07.1942[2];
• начальник Політвідділу 4-ї резервної армії — з 10 липня по 8 листопада 1942 року;
• начальник Політвідділу 1-ї гвардійської армії — з листопада 1942 по серпень 1943 рр.;
• член Військової ради 57-ї армії — з серпня 1943 по червень 1946 рр.

Після завершення війни Л. П. Бочаров служив на посаді голови Військової ради 9-ї механізованої армії. У 1949 році закінчив Академію Генерального штабу, та із квітня 1950 по 1955 рр. був помічником командувача 4-ї армії із сроєвої частини у Північно-Кавказькому та Закавказькому військових округах.

19 жовтня 1964 загинув у авіакатастрофі літака, який віз радянську делегацію на святкування 20-ї річниці визволенння Белграда від фашистів. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві[3].

Леонід Порфирович Бочаров нагороджений:

ордени

• орден Леніна
  1. 28 квітня 1945
• орден Червоного Прапора
  1. 10 лютого 1942
  2. 1 квітня 1943
  3. 5 листопада 1946
  4. дату нагородження не встановлено
• орден Кутузова 1-го ступеня
  1. 29 червня 1945
• орден Кутузова 2-го ступеня
  1. дату нагородження не встановлено
• Файл:OrderofBogdanKhmelnitsky(USSR)1st.jpg Орден Богдана Хмельницького 2-го ступеня
  1. 19 березня 1944
• Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
  1. 3 листопада 1944
• Орден Червоної Зірки
  1. дату нагородження не встановлено

Медалі

• • Медаль «За бойові заслуги»
  • Медаль «За оборону Одеси»
  • Медаль «За оборону Севастополя»
  • Медаль «За оборону Сталінграда»
  • Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945»
  • Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту».

Іноземні нагороди

• Орден «За хоробрість» (Болгарія)
• Орден Партизанської Зірки (Югославія).