Боян Пенев
Боян Пенев (болг. Боян Николов Пенев; *27 квітня 1882, Шумен — †25 червня 1927, Софія) — болгарський письменник, літературознавець, історик літератури, критик, карикатурист. Перебував у творчому колі Йордана Йовкова та поетеси Єлизавети Багряної. Полонофіл. Дослідник творчості Гете.
Боян Пенев | |
---|---|
Народився |
27 квітня 1882[1][2] Шумен, Болгарія |
Помер |
25 червня 1927[2] (45 років) Софія, Болгарія[2] |
Країна | Болгарія |
Діяльність | літературний критик, історик літератури, перекладач |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Знання мов | болгарська[1] |
Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Брати, сестри | Q36486500? |
У шлюбі з | Дора Габе |
Автор фундаментальної чотиритомної праці «Історія нової болгарської літератури».
Чоловік болгарської поетеси Дори Габе.
Біографія
1901 закінчив Гімназію Разграда, продовжив навчання в Русе. 1907 закінчив Софійський університет, де згодом викладав болгарську літературу. Під час Першої світової війни працював цензором та редактором військових видань. 1917 йому вдалося здійснити літературну подорож по країнах Автро-Угорщини та Російської імперії (зокрема, він був у Варшаві).
Раптово помер від апендициту.
Інститут літератури БАН носить ім'я Бояна Пенева.
Джерела
- Боян Пенев, Дневник. Спомени, София, 1973
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database