Дора Габе
Дора Габе (болг. Дора Петрова Габе; 16 серпня 1886, Харманлак, область Добрич — 16 листопада 1983, м. Софія) — болгарська поетеса, критикиня, театрознавиця. Голова болгарського ПЕН-клубу. Організаторка масових літературних видань для дітей.
Дора Габе | |
---|---|
болг. Дора Габе | |
Ім'я при народженні | болг. Изидора Пейсах |
Народилася |
16 серпня 1888 Дибовик, General Toshevo Municipalityd, Добрицька область, Болгарія |
Померла |
16 листопада 1983 (95 років) Софія, Народна Республіка Болгарія |
Поховання | Центральний цвинтар Софіїd |
Країна | Болгарія |
Національність | болгари |
Місце проживання | Софія |
Діяльність | театрознавиця, поетеса, театральна критикиня, письменниця, есеїстка, перекладачка, вчителька |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Знання мов | чеська, російська, болгарська[1], французька, польська і грецька |
Членство | ПЕН-клуб |
Magnum opus | Q11820075? |
Батько | Petar Gabed |
У шлюбі з | Боян Пенев |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Уродженка історичної області Добруджа, якій присвятила багато літературних творів. Вивчала природничі науки в університеті м. Софія, французьку філологію в Женеві та закінчила університет Гренобля. Відома як дитяча письменниця та плодовита есеїстка. Оригінальна поезія позначена рисами сентименталізму.
Дочка Пітер Gabe, поселенця з Росіяї, публіциста і громадського діяча. Закінчила середню школу в Варні, писала наукову роботу в Софійський університет (1904) та вивчала французьку філологію в Женеві, Греноблі (1905 —1906). Учителем французькийої мови працювала в Добричі у (1907році). З 1911 по +1932, неодноразово їздила за кордон (іноді з чоловіком професором Боян Пенев у зв'язку з діяльністю по перекладах.) Побувала у Польщі, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Чехії, Франції, Україні. У 20 — 30 роках читає за кордоном лекції з проблем болгарської літератури. Редактор (1 939 — 1941) з дитячого журналу «Вікно».
Дора Гейб є членкинею та засновницею болгаро-польського комітету (1922), болгарського PEN International (тисячу дев'ятсот двадцять сім), стає його незмінним головою. Радниця з питань культури при посольстві Болгарії у Варшаві, (тисяча дев'ятсот сорок сім — 1950), представниця Болгарії в міжнародному конгресі ПЕН — клубів у рамках міжнародного співробітництва.
У 1968 році вона була ушанована званням «Почесний громадянин міста Толбухин»[2].
Творчість
Дебютувала в 1900 році з віршем «Проліт» у збірнику «Младіна». Активно друкувалася з початку 1920-х до кінця 1930-х років. У цей період Габе створювала поезію для дорослих і дітей, подорожні нотатки, розповіді, есе, статті з питань болгарської та закордонної літератури, театральну критику, спогади про діячів культури.
Дора Габе — відома болгарська дитяча письменниця, плодюча есеїстка. В оригінальній поезії Габе відчутно вплив сентименталізму.
З 1917 року до кінця життя Д. Габе займалася активною перекладацькою діяльністю з польської, чеської, російської, французької та грецької мов.
Кавалерка польського ордена «Polonia Restituta».
Переклади українською мовою
- Габе, Дора. Поезії/З болг. пер. Марко Зісман//1969. — Ж.Всесвіт. — Ч.2;
- Габе, Дора. Поезії/З болг. пер. Дмитро Білоус//1972. — Ж.Всесвіт. — Ч.1;
- Габе, Дора. Смерть Вели: Вірш/З болг. пер. Олекса Ющенко//1965. — Ж.Всесвіт. — Ч.9;
- Габе, Дора. Червоноармієць: Вірш/З болг. пер. Дмитро Білоус//1985. — Ж.Всесвіт. — Ч.5.
Посилання
- Габе Дора // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Contains biography of Dora Gabe
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Община град Добрич. web.archive.org. 1 серпня 2013. Процитовано 8 квітня 2021.