Бо Цзюй-і

Бо Цзюй-і (кит. 白居易, 772–846) — китайський поет-реаліст епохи Тан.

Бо Цзюй-і
кит. 白居易
Народився	28 лютого 772(0772-02-28)[1] Сіньчжен, Династія Тан
Помер	23 вересня 846[1] (74 роки) Лоян, Henan Prefectured, Династія Тан
Поховання	Tomb of Bai Juyid
Країна	Династія Тан[2]
Діяльність	поет, письменник, Бгікшу, каліграф, політик
Мова творів	китайська[1]
Magnum opus	Song of Everlasting Regretd
Батько	Bai Jigengd[2]
Діти	Bai Jinluand[2] і Bai Jingshoud[2]
Нагороди	Prix Stanislas Juliend (1950)
Бо Цзюй-і у Вікісховищі

Бо Цзюй-I

Походив із знатного роду. Хоча й обіймав високі державні посади, проте зазнавав переслідувань за критику феодальних порядків і за свої симпатії до простих людей. У циклах віршів «Цінські наспіви» та «Нові народні пісні» Бо Цзюйі протестував проти гноблення народу феодалами. Ліричні твори поета, особливо поеми «Пісня про безмірну тугу», «Почув гру на чжені дівчини Цуя Сьомого» та «Лютня», популярні в Китаї, Японії. В творах пізнішого періоду відійшов від соціальних тем. Є героєм новели «Про три сни», автором якої був його брат — Бо Сінцзянь.