Бранко Шаліпур

Бранко Шаліпур (босн. Branko Šalipur, 8 квітня 1913, Сараєво — ?) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. Відомий виступами у складі клубів «Славія» (Сараєво) і «Желєзнічар» (Сараєво).

Бранко Шаліпур
Особисті дані
Народження 8 квітня 1913(1913-04-08)
  Сараєво
Смерть невідомо
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1932–1941 «Славія» (Сараєво) 65[1] (19)
1945–1950 «Желєзнічар» (Сараєво)39(20)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Грав у складі футбольного клубу «Славія» (Сараєво), що виступав у вищому дивізіоні чемпіонату Югославії.

Фіналіст Зимового кубка 1939 року — передвісника кубка Югославії. Турнір проводився взимку 1938—1939 років. «Славія» перемогла загребські ХАШК (0:1, 3:0) і «Конкордію» (2:2, 2:0, забив обидва голи у другому матчі), а також пройшла в півфіналі «Граджянські» завдяки технічній перемозі[2]. Фінальні матчі проти «Югославії» були зіграні через рік у січні 1940 року і принесли перемогу команді з Белграду — (1:5, 0:0). Бранко зіграв у всіх шести матчах турніру[2].

Став бронзовим призером чемпіонату Югославії у сезоні 1939–1940. 20 найсильніших команд були поділені на дві групи — сербську і хорватсько-словенську. «Славія» стала третьою у сербській лізі, а потім також посіла третє місце і у фінальному турнірі для шести команд[3]. На рахунку Шаліпура 10 матчів у фінальному турнірі і 4 голи[4].

Завдяки третьому місцю у чемпіонаті, «Славія» отримала можливість виступити у престижному центральноєвропейському Кубку Мітропи 1940, у якому того року брали участь лише клуби з Угорщини, Югославії і Румунії, через початок Другої світової війни. У чвертьфіналі «Славія» зустрічалась з сильним угорським «Ференцварошем». В домашньому матчі команда з Сараєво сенсаційно перемогла з рахунком 3:0, завдяки голу Бранко Шаліпура на 9-й хвилині і двом голам найбільш відомого нападника клубу Милана Райлича[5]. У матчі-відповіді лідер «Ференцвароша» Дьордь Шароші, який не грав у першій грі, забив 4 голи, а його команда перемогла з рахунком 11:1 і вийшла у півфінал[6].

Сезон 1940-41 грав у складі «Славії» в чемпіонаті Сербії[7], хоча саме місто Сараєво після окупації німецькими військами відійшло до складу Незалежної Держави Хорватія. Після 1941 року клуб «Славія» не був активним, а по закінченні війни був розформований соціалістичною владою.

Пізніше виступав у команді «Желєзнічар» (Сараєво). У сезоні 1945/46 був став з командою переможцем регіональної ліги і завоював путівку у найвищий дивізіон[8]. У 1947 році клуб вилетів у нижчий дивізіон, а у 1948 році вилетів у регіональну лігу. Повернувся у 1949 році, вигравши чемпіонат Боснії і Геерцеговини, а потім і фінальний турнір за право участі у другому дивізіоні. Вклад Шаліпура в цей успіх дуже вагомий — він забив 14 голів у 19 матчах і став другим бомбардиром команди[9]. В 1950 році він зіграв лише один матч у чемпіонаті, а загалом зіграв у складі «Желєзнічара» у 1945—1950 роках 39 матчів і забив 20 голів[9].

Статистика виступів

Статистика виступів у кубку Мітропи
№ Розіграш Стадія Дата та місце
проведення		 Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1940 1/4 19.06.1940
Сараєво		 Славія (Сараєво) 3:0 Ференцварош  9'
2 1940 1/4 23.06.1940
Будапешт		 Ференцварош 11:1 Славія (Сараєво)
Всього у кубку Мітропи21

Трофеї і досягнення

Примітки
  1. Тільки у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
  2. Всі матчі Зимового кубка Югославії 1938-39
  3. Чемпіонат Югославії 1939-40 на rsssf.com
  4. Всі матчі фінального турніру чемпіонату Югославії 1939-40
  5. Протокол матчу
  6. Матчі на iffhs.de
  7. матчі «Славії» проти «Вайводини» в 1941 році
  8. Склади «Желєзнічара» по сезонах
  9. Всі матчі «Желєзнічара» у чемпіонаті в післявоєнний час

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.