Братський міст

Братський міст — найстаріший в Луцьку міст через рукав Стиру Глушець, який з'єднує острів, на якому виникло місто, із сушею[1]. В різні часи носив назви: Глушецький, Базиліанський, Братський, Казимира Великого. В даний час частково відновлений у вигляді пам'ятника на однойменному майдані.

Братський міст

Братський міст в Луцьку (1920-ті роки)
50°44′27″ пн. ш. 25°19′03″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Луцьк
Перетинає Стир
Матеріал дерево і залізобетон
Загальна довжина 29,7 м
Ширина 9,4 м
Завершення будівництва 1149
Закрито 1960-ті
Ідентифікатори і посилання
Братський міст
Братський міст (Україна)
 Братський міст у Вікісховищі

Нині Братський Міст знаходиться на стику шести вулиць: магістральних Ковельської, Богдана Хмельницького і Данила Галицького, проїзних Глушець та Братковського, а також нині пішохідної, а раніше центральної міської вулиці Лесі Українки[2].

Історія
Дерев'яний Братський міст

У 1149 році острів, на якому був розташований тогочасний Луцьк, з'єднувався із сушею довгою греблею, яка була прокладена через болота, з мостом через рукав Глушець річки Стир[3]. Цією греблею проходила єдина дорога, яка з'єднувала укріплення міста з околицями[3][4].

За княжої доби Глушецкій міст вважався стратегічним і був найдовшим на ті часи[4].

Глушецкій міст, який виводив зі Старого міста, довгий час був місцем прощання з Луцьком, з традиційним ритуалом кидання з мосту у воду якоїсь дрібної речі, «…для того, щоб пізніше сюди повернутися назад»[5]. Під час останнього розчищення русла річки в цьому місці було знайдено значну кількість керамічних трубок і монет[5].

На початку XVIII століття, коли розміщений поруч монастир Хресто-Воздвиженського братства перейшов під опіку монастирського ордену василіан, міст став називатися «Василіанським», або в польському звучанні «Базиліанським»[5].

В кінці XVIII століття, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, міст стали називати «Братським»[5].

Як писав польський письменник Юзеф Крашевський, з моста відкривався найкращий вид на Луцький замок (Замок Любарта)[5].

Влітку 1812 року, Братський міст, як і інші мости і переправи міста були спалений наказом командувача 3-ї обсерваційної армії генерала А. П. Тормасова[6].

Судячи з планів міста 1837 1839 і 1844 років міст через Глушець мав довжину 13,9 сажня (29,7 м) і ширину 4,4 сажні (9,4 м)[6].

У 1845 році міст постраждав в результаті розливу Стиру, і викликаного ним повені[6]. Однак так як він був визнаний необхідним «для внутрішнього сполучення міських частин», витрати на його будівництво не могли бути покладені на Луцьке земство[6].

Фрагмент історичного Братського мосту

У 1924 році, на місці дерев'яного моста через Глушець був побудований залізобетонний, названий на честь польського короля Казимира Великого[4][5]. Лучани ж традиційно називали його Братським, Базиліанським або Глушецьким[5].

Через деякий час по краях нового мосту, на його поручнях, були встановлені погруддя чотирьох видатних польських діячів: поета і драматурга Юліуша Словацького, вченого і просвітителя Тадеуша Чацького, письменника і художника Юзефа Крашевського і письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури 1905 року Генрика Сенкевича[4][5]. На замовлення луцького магістрату ці скульптури виконав у Варшаві Аполлінарій Гловінський (пол. Apollinary Głowiński)[5].

Під час реконструкції перехрестя в 1960-х роках Братський міст розібрали, а скульптури, які його прикрашали, зникли[4][5].

На порозі XXI століття частину історичного Братського мосту розчистили від асфальту, влаштувавши своєрідний пам'ятник[4][5].

Див. також

Примітки
  1. Пясецький, 2005, с. 400.
  2. Пясецький, 2005, с. 28-30.
  3. Колосок Б. В. (1976). Луцький Верхній та Окольний замки. Дослідження з слов’яно-руської археології – С. 217-228. Наукова думка (Київ).
  4. Бабич, 2014, с. 23-32.
  5. Пясецький, 2005, с. 53.
  6. Колосок, 1976, с. 217-228.

Посилання
  • Пясецький, В. Е., Мандзюк Ф. Г. (2005). Вулиці і майдани Луцька: історико-краєзнавчий довідник. Луцьк: Волин.обл.друк. с. 400. ISBN 966-361-050-6.
  • Бабич, Є. М., Андрійчук О. В. (2014). МІСТОБУДУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ. МОСТИ ЛУЦЬКА – МИНУЛЕ ТА СЬОГОДЕННЯ (Вип. 54) (вид. КНУБА). ISSN 2076-815X.
  • Колосок, Б. В. (1976). Луцький Верхній та Окольний замки. Дослідження з слов’яно-руської археології – С. 217-228. Наукова думка (Київ).
  • Видатні мости Луцька на сайті «Луцьк неформатний».
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.