Майдан Братський Міст

Торгові ряди на площі біля Братського мосту

Як випливає з літописів, в 1149 році острів, на якому розміщувався «град» Луцьк, з'єднувався із сушею довгою греблею посеред болота з мостом через рукав Стиру Глушець[3]. З цієї греблі проходила єдина дорога, що пов'язувала укріплення з околицями.

Після влаштування на Глушецькому мосту в'їзних воріт у XV столітті, а по його боках укріплень, перед ним виникла торгова площа[4]. Товар приходив сюди по Глушцю комягами (плоскодонними човнами) та перевантажувався на підводи.

Глушецький міст, який виходив зі Старого міста, довгий час був місцем прощання з Луцьком, з традиційним ритуалом кидання з мосту в воду якоїсь речі, для того щоб пізніше сюди повернутися[4]. Під час подальшого розчищення русла в цьому місці було знайдено значну кількість керамічних трубок і монет.

На початку XVIII століття, коли розміщений поруч монастир Хресто-Воздвиженського братства перейшов під опіку монастирського ордену василіан, міст став називатися Василіанським, або в польському звучанні Базиліанським[4].

У кінці XVIII століття, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, міст стали називати Братнім[4].

Вид на Луцький замок з моста Казимира Великого

Як писав польський письменник Юзеф Крашевський, з мосту відкривався найкращий вид на Луцький замок[4].

Однак поступово в XIX столітті прилегла до мосту площа була щільно забудована і на її місці залишилася лише невелика вуличка Братський Міст[4].

У 1920 році частину вулиці Братський Міст приєднали до Ринкової площі Старого міста з назвою Базиліанська[4].

У 1924 році на місці дерев'яного мосту через Глушець був побудований залізобетонний, названий на честь польського короля Казимира Великого[4]. Лучани ж традиційно називали його Братнім, Базиліанським або Глушецьким.

Через деякий час по краях мосту встановили погруддя чотирьох видатних польських діячів: поета і драматурга Юліуша Словацького, вченого і просвітителя Тадеуша Чацького, письменника і художника Юзефа Ігнація Крашевського і письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури 1905 року Генріха Сенкевича[4]. На замовлення луцького магістрату ці скульптури виконав в Варшаві Аполлінарій Гловінський.

• 
  Юліуш Словацький
• 
  Тадеуш Чацький
• 
  Юзеф Ігнацій Крашевський
• 
  Генрик Сенкевич

Вид на міст Казимира Великого і вулицю Ягеллонського (зараз Лесі Українки)

У кінці 1920-х років, у зв'язку з проєктуванням магістралі Схід-Захід, яка повинна була пройти по заплаві Стиру, значну частину Глушця осушили, розбивши на цій території сквер[4].

На північному заході площі на початку вулиці Ягеллонського (зараз Лесі Українки) в будинку Кронштейнів, що на даний час не зберігся, в першій половині XX століття розташовувався поштамт, перед яким було встановлено символічний знак, що вимірює відстань від Луцька до інших міст[4].

Фрагмент розчищеного історичного Братського мосту на однойменній площі

Після взяття Луцька Червоною армією в 1939 році Базиліанську площу перейменували на честь єврейського письменника Шолом-Алейхема[4].

З початку німецької окупації Луцька в 1941 році площі повернули назву Братський міст[4].

Під час реконструкції перехрестя в 1960-х роках Братський міст розібрали, а скульптури, які його прикрашали, зникли[4]. У центрі розвилки було влаштовано об'їзне кільце.

У 1965 році площу перейменували на честь Лесі Українки й встановили на ній пам'ятник поетесі[4].

Однак через рік пам'ятник перенесли в центральний парк, названий на її честь, а площі дали назву Возз'єднання (див. Возз'єднання України з Росією).

У 1990 році її знову перейменували на площу Об'єднання (укр. Злуки ; див. Акт злуки УНР і ЗУНР))[4].

На порозі XXI століття площі повернули історичну назву Братський Міст та розчистили від асфальту частину історичного мосту[4].

З півдня на площу Братський Міст виходять споруди комплексу Луцького братства[5].

На північному заході площі на початку вулиці Лесі Українки розташований будинок Кронштейнів, що зберігся, де в минулі часи розміщувалися різні організації — від дворянського зібрання до Луцького магістрату. Зараз у ньому розташовується медичний коледж[5].

• 
  Ще дерев'яний Братський міст (інші зображення ).
• 
  Братська Хрестовоздвиженська церква та монастир ( інші зображення).
• 
  Історичне перехрестя нинішніх вулиць Ковельської та Лесі Українки (північ площі Братський Міст). Попереду будинок Кронштейнів.
• 
  Медичний коледж на Лесі Українки (будинок Кронштейнів) в 2008 році (інші зображення).

• В. Е. Пясецький, Ф. Г. Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька: історико-краєзнавчий довідник. — Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. — 400 с. — 3000 прим. — ISBN 966-361-050-6.