Бржезицький Франц Карлович

Народився 4 вересня 1924 року у місті Житомирі (місцина Мальованка) в польській робітничій сім'ї. Дитиною пережив голод 33-го, у 1938 року втратив родину (батька, матір і сестер): батька розстріляли, а матір заслали до Сибіру. Рятуючись від дитячого будинку, втік та переховувався. Пізніше друзі батька допомогли влаштуватися на роботу до пекарні.

Під час окупації Житомира гітлерівцями, разом з друзями створив підпільну молодіжну антифашистську організацію, яка згодом приєдналась до Житомирського комуністичного підпілля на чолі з Г. І. Шелушковим. У Житомирі була розквартирована словацька дивізія, яка охороняла мости і військові склади та не брала участі у каральних операціях. Франц потоваришував зі словаками, зв'язав їх з підпіллям. Наприкінці 1942 року гестапо заарештувало юнака. На допитах він нікого не виказав, хоч знав усе керівництво. Його кинули у камеру смертників, проте замінили страту на концтабір Майданек (Польща).

У складі житомирського етапу Ф. Бржезицький прибув до Майданека 13 лютого 1943 року (після війни лише семеро з 1240 в'язнів цього етапу вижили і повернулися у Житомир). У Майданеку пробув більше року, кілька разів дивом уникав смерті. У квітні 1944 року був переведений у Гросс-Розен (Німеччина), а звідти до табору Ляйтмеріц (Чехія).

Разом з іншими в'язнями, Ф. Бржезицький був звільнений радянськими військами 8 травня 1945 року. Його призвали до лав радянської армії, де у складі запасного полку він перебував у Дрездені, а потім — Ковелі. Після війни був заарештований СМЕРШем, та йому вдалося втекти. Нелегально жив 4 роки у Житомирі, а у 1950 році знову був заарештований і без суду відправлений на  10 років в Омський табір для політв'язнів, де перебував 5 років. Тільки  після смерті Сталіна у 1955 році був звільнений та реабілітований.

Повернувшись до Житомира, працював будівельником, як дід і батько, до виходу на пенсію очолював будівельно-монтажну бригаду, користувався заслуженим авторитетом.

Пан Франц (третій зліва) з членами ветеранської організації

«Пан Францішек», як його називають у Польщі, виконав свою клятву: у 2002 р. привіз капсулу з прахом жертв Майданека в Житомир. У День скорботи, 22 червня, її було закладено в підніжжя Пам'ятника жертвам фашизму на Богунії, де під час німецької окупації був табір радянських військовополонених Stalag 358. На урочистому мітингу Ф. Бржезицький сказав: «Тепер їх душі заспокояться». За його словами, він жив для того, щоб ніколи не повторився Майданек.

Під час своїх зустрічей з молоддю Франц Карлович гірко жартував: «Я закінчив дві академії: в одній ректором був Гітлер, у другій — Сталін». Він багато розповідав про перебування в гестапо, у Майданеку, в омському таборі. І кожного разу ці жахіття знову проходили крізь його серце. Він також згадував про мужніх і чесних людей, яких зустрічав на своєму життєвому шляху. Серед них словак Ян Налепка, який посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Ф. Бржезицький активно співпрацював з Польський дім у Житомирі, Студентським польським клубом. Близько 20 років був членом Товариства ветеранів війська польського Житомирщини.

У центрі міста Берлін була встановлена світлина Франца Карловича із написом — Я ще живий!

Помер Ф. Бржезицький 4 серпня 2017 року в Житомирі[1]. Похований на Корбутівському кладовищі, поруч з дружиною.

Таблиця пам'яті Франца Бржезицького

30 листопада 2019 року відбулося відкриття меморіальної дошки Францу Карловичу Бржезицькому[2]. Ініціатором відкриття дошки виступила обласна громадська організація «Студентський польський клуб» у Житомирі за підтримки Фонду «Допомога полякам на сході»[3].

Ф. Бржезицький був відзначений вищими урядовими нагородами Польщі, серед яких:

• «Ветеранський хрест» («Ветеран боротьби за незалежність Республіки Польща»);
• золота медаль «Мужність і звитяга»;
• «Хрест засланця Сибіру»;
• пам'ятна медаль «Pro memoria».

Україна нагородила:

• орден «За мужність» ІІІ ступеня;
• знак «Партизан України»,
• ювілейна медаль «50-річчя Перемоги».

Згадка про Ф. Бржезицького є в експозиції музею Майданека, а також у книзі «Майданек» колишнього в'язня цього табору Йозефа Маршалека. У 2011 році житомирський журналіст Олександр Гуцалюк видав книгу про його життя «Остання війна». У грудні 2015 року канцлер Німеччини Ангела Меркель особисто запросила Ф. Бржезицького у Берлін, де в центрі міста була встановлена велика світлина Франца Карловича із написом: «Я ще живий!», а у його рідному місті Житомирі — стенд «Жива легенда».

• 
  Вечір пам’яті пана Франца Бржезицького. Виступ голови ветеранської організації Зигмунта Венгловського
• 
  Вечір пам’яті пана Франца Бржезицького
• 
  Приїзд у Житомир керівника Управління у справах ветеранів уряду РП - міністра Я. Тейлора
• 
  Під час зустрічі у Польському домі у Житомирі

• Гуцалюк О. О. Остання війна: докум. повість / О. О. Гуцалюк. — Житомир: Полісся, 2011. — 228 с. — ISBN 978-966-655-581-9.
• Бездітко А. Застереження правдою / А. Бездітко // Місто. — 2008. — 10 квіт. (№ 15). — С. 5. — (11 квітня — Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів).
• Бездітко А. Перемагають Бог і правда. Так було. Так є понині: [Франц Бржезицький] / А. Бездітко // Місто. — 2017. — 12 трав. (№ 19). — С. 2.
• Бездітко А. Ще багато приємних «споткань» Вам, пане Францішеку! : Франц Брежицький — єдиний живий в'язень «Майданека» на Україну і Польщу / А. Бездітко // Місто. — 2016. — 8 квіт. (№ 14). — С. 7.
• Бондаревич М. Жертви «Майданека» спочили у рідній землі / М. Бондаревич // Місто. — 2002. — 27 черв.
• Бржезицький Ф. Розповідь очевидця / Ф. Бржезицький ; записав А. Бездітко // Місто. — 2008. — 25 верес. (№ 39). — С. 5.
• Бржезицький Ф. Шаную вас, брати—словаки / Ф. Бржезицький // Житомирщина. — 2002. — 13 серп.
• Бржезицький Ф. К. Борг Франца Бржезицького: колишній в'язень «Майданека» має його перед родинами Бутовичів і Кирилюків / Ф. К. Бржезицький ; записав А. Бездітко // Місто. — 2009. — 9 квіт. (№ 15). — С. 6.
• Бычковская Л. Узнику «Майданека» — 90 / Л. Бычковская // Эхо. — 2014. — 11-17 сент. (№ 37). — С. 1.
• Бычковская Л. Франц Бржезицкий: «На территории концлагеря не было ни одного кустика, ни одной травинки — мы все съедали» / Л. Бычковская // Эхо. — 2014. — 2-8 окт. (№ 40). — С. 12.
• Бычковская Л. Франц Бржезицкий: «На территории концлагеря не было ни одного кустика, ни одной травинки — мы все съедали» / Л. Бычковская //Факты и комментарии. — 2014. — 9 окт. (№ 182). — С. 12. — (Взгляд в прошлое).
• Гуцалюк О. Окупований Житомир: міфи і реальність. Чужі стали братами / О. Гуцалюк // Місто. — 2015. — 13 берез. (№ 10). — С. 7. — (70-й річниці Перемоги над нацистською Німеччиною присвячується).
• Гуцалюк О. «Остання жива сторінка історії» : 4 вересня Ф. К. Бржезицькому виповнилось 92 роки / О. Гуцалюк // Місто. — 2016. — 9 верес. (№ 36). — С. 7. — (Наші земляки).
• Киричанский В. Комбатанты / В. Киричанский // Эхо. — 2010. — 23-29 сент. (№ 38). — С. 7-8. — (День партизанской славы).
• Киричанский В. «Последний живой листок истории» / В. Киричанский // Эхо. — 2001. — 3 мая (№ 18). — С. 11-12.
• Киричанский В. Звонок из Майданека / В. Киричанский // Эхо. — 2009. — 16-22 апр. (№ 16). — С. 8.
• Киричанський В. «Живий аркуш історії» / В. Киричанський // Житомирщина. — 2004. — 4 верес.
• Радчук В. Служитель честі, адвокат правди і взірець гідності: [помер Ф. К. Бржезицький] / В. Радчук // Місто. — 2017. — 11 серп. (№ 32). — С. 2.
• Руденький Д. Франц Бржезицький: «Я дуже люблю Житомир, і коли мені довелось робити вибір, я надав перевагу нашому місту» / Д. Руденький // Місто. — 2014. — 18 квіт. (№ 15). — С. 3.
• Степовий В. Пішла з життя добра людина: [Ф. К. Бржезицький: некролог] / В. Степовий // Житомирщина. — 2017. — 11 серп. (№ 58). — С. 10.
• Стецюк Р. Там, де й досі плаче каміння / Р. Стецюк // Кожному мила своя сторона: краєзн. нариси про видат. людей, минуле Житомирщини, обряди і звичаї населення краю. Ч. 2 / Асоц. інтелігенції Житомир. обл. ; упоряд. Л. І. Бондарчук, Л. С. Демченко. — Київ: Аверс, 1998. — С. 176—183.
• Шпак В. Заколотник-сталініст чи герой-партизан? : цього року минає 70 років з дня загибелі на Житомирщині словака Яна Налепки / В. Шпак // Урядовий кур'єр. — 2013. — 6 лют. (№ 24). — С. 20.

• Бржезицький Франц Карлович* Житомиряни попрощалися з останнім в'язнем «фабрики смерті» Майданек Францом Бржезицьким
• Житомирянину Францу Бржезицькому, який пройшов концтабори — 92 роки
• Останній в'язень Майданека
• 74 роки тому з Житомира в концтабір Майданек відправили «ешелон смерті»
• У Житомирі помер єдиний на всю Україну вцілілий колишній в'язень «Майданека» Бржезицький
• Пам'яті Франца Бржезицького
• На Новому бульварі у Житомирі відкрили меморіальну дошку Францу Бржезицькому