Бржетіслав II
Бржетіслав II (чеськ. Břetislav II, пом. 22 грудня 1100) — князь Чехії (1092—1100). Онук Анастасії Ярославни, правнук Великого князя Київського Ярослава Мудрого.
Бржетіслав II | |
---|---|
Народився |
1056[1] Прага, Чеське князівство |
Помер |
22 грудня 1100[1] Zbečnod, Раковник |
Поховання | Собор святого Віта |
Діяльність | монарх |
Титул | Князь Богеміїd |
Посада | Князь Богеміїd |
Рід | Пржемисловичі |
Батько | Вратіслав ІІ[2] |
Мати | Аделаїда Арпад |
Брати, сестри | Юдита Вратиславівна, Юдіт Богемська, Болеслав Вратиславович, Боривой II, Владислав І, Собіслав I і Vratislavd |
У шлюбі з | Lukarta of Bogend |
Діти | Бржетислав Бржетиславич |
Біографія
Бржетіслав II належав до роду Пржемисловичів, син короля Чехії Вратислава II та його дружини Аделаїди з роду Арпад та Ярославичів (доньки Андрія I Угорського та Анастасії Ярославни, онуки Великого князя Київського Ярослава Мудрого).
Після смерті дядька Конрада I Брненського 1092 року успадкував чеський престол.
Бржетіслав відрізнявся релігійним завзяттям. Він переслідував не тільки язичників, але і клір, який служив на слов'янській мові, замінивши його латинським обрядом; переслідував відьом і язичницьких волхвів. Під час розпочатого в роки його правління Першого хрестового походу Бржетіслав II наказав насильно хрестити празьких євреїв.
В час правління Бржетіслава мали місце його збройні виступи проти окремих слов'янських племен, які відмовлялися платити податки чеській скарбниці. В 1093 Бржетіслав зайняв Сілезію аж до Одера.
Згідно з традицією, спадкоємцем чеського трону після смерті Бржетіслава мав стати син Конрада I, Олдржих. Однак Бржетіслав зумів переконати імператора Генріха IV в тому, що правильніше було б віддати чеську корону його братові — Боржівою. Після повернення з Німеччини Бржетіслав вигнав Ольдржіха з Моравії, яка йому належала і віддав її Боржівою.
Дружиною Бржетислава була Лукарта Богенська, яка народила йому сина Бржетислава. Проте він не мав прав на престол, оскільки на той момент князівський титул в Богемії успадковував старший в роду Пржемисловичів. Остання згадка про Бржетислава-молодшого датується 1130 роком, коли його дядько Собіслав I наказав його осліпити за начебто участь в змові. Пізніше Бржетислав помер, не залишивши нащадків.
Родовід
Бржетіслав II веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Великого.
Болеслав II, князь Богемії | ||||||||||||||||
Олдржих, князь Богемії | ||||||||||||||||
Емма Мельник | ||||||||||||||||
Бржетіслав I, князь Богемії | ||||||||||||||||
Křesina | ||||||||||||||||
Божена | ||||||||||||||||
Невідома | ||||||||||||||||
Вратислав ІІ, король Богемії | ||||||||||||||||
Бертольд фон Швайнфурт | ||||||||||||||||
Генрих фон Швайнфурт | ||||||||||||||||
Еліка фон Вальбе | ||||||||||||||||
Юдит фон Швейнфурт | ||||||||||||||||
Otto II of Henneberg | ||||||||||||||||
Гербера фон Хенненберг | ||||||||||||||||
Невідома | ||||||||||||||||
Бржетіслав II, князь Богемії | ||||||||||||||||
Михайло, князь Угорщини | ||||||||||||||||
Василь, князь угорський | ||||||||||||||||
Невідома | ||||||||||||||||
Андрій I, король Угорщини | ||||||||||||||||
Княжна з роду Татоні | ||||||||||||||||
Аделаїда Арпад, угорсько-українська княжна | ||||||||||||||||
Володимир Великий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
Ярослав Мудрий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
Рогніда | ||||||||||||||||
Анастасія Ярославна, українська княжна | ||||||||||||||||
Улоф III Шетконунг | ||||||||||||||||
Інгігерда, Шведська принцеса | ||||||||||||||||
Астрід Ободритська | ||||||||||||||||
Джерела
- Бржетислав I // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Czech National Authority Database
- Lundy D. R. The Peerage