Броварник Антон Леонідович
Антон Леонідович Броварник (20 листопада 1967, Київ, Київська область, УРСР, СРСР) — радянський та український футболіст, воротар.
Антон Броварник | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Антон Леонідович Броварник | |
Народження | 20 листопада 1967 (54 роки) | |
Київ, Українська РСР, СРСР | ||
Зріст | 194 см | |
Громадянство | СРСР→ Україна | |
Позиція | воротар | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | Ігри (голи) |
1984—1986 1987 1988—1989 1990 1992—1993 1993—1994 | «Динамо-2» «Зоря» «Суднобудівник» «Темп» «Хутник» «Кубань» | 0 (0) 20 (-26) 65 (-63) 13 (-10) ? (-?) 19 (-30) |
Національна збірна | ||
Роки | Збірна | Ігри (голи) |
1985 | СРСР (юнаки) | 9 (−14) |
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Спортивна біографія
З 1980 по 1984 роки Антон Броварник займався футболом в СДЮШОР «Динамо», де навчався під керівництвом таких наставників, як Віктор Колотов, Анатолій Пузач та легендарного тренера Валерія Лобановського.
У 1982 році до вихованця київського «Динамо» надійшов перший успіх. У Всесоюзному турнірі ЦК ВЛКСМ «Юність» збірна Української РСР під керівництвом тренера Вадима Добіжи здобула звання чемпіона юнацьких змагань. Разом з Броварником в команді грали Тимерлан Гусейнов, Володимир Бєдний, Павло Кікоть та інші[1].
В 1983 році, у складі збірної Києва Антон Броварник здобув титул переможця футбольної Всеукраїнської Спартакіади, а трохи згодом в команді української збірної виграв Всесоюзний турнір ЦК ВЛКСМ «Надежда», де юного голкіпера було визнано кращим воротарем змагань. Партнерами Антона в збірній України РСР були майбутні чемпіони Європи 1990 року у складі молодіжної збірної СРСР Андрій Ковтун та Сергій Шматоваленко, а також інші гравці, що в подальшому стали відомими футболістами[2].
Стиль гри
— Високий на зріст (194 см), стрибучий та рухливий, він практично не програє повітряні дуелі в штрафній. Рішуче діє на лінії воріт.— Б. Новак, «Прапор Комунізму». — № 66 (2162). — Київ. 19.03.1985 рік.
Юнацька збірна СРСР
Після ланки значних командних та особистих успіхів в українських та всесоюзних змаганнях, воротаря запросили до юнацької збірної СРСР з футболу, в якій юний динамівський голкіпер також зумів проявити свої найкращі якості. У складі збірної СРСР брав участь у міжнародному турнірі на приз Валентина Гранаткіна[3], провів ключові двобої[4], перемога в яких принесла Антону титул кращого воротаря змагань[5].
У квітні 1985 року у складі юнацької збірної брав участь у міжнародному турнірі збірних у французькому місті Канни. У складі радянської команди тоді виступали такі гравці як: Ігор Добровольський, Олег Волотек, Андрій П'ятницький, Андрій Сидельников, Ігор Леонов. За підсумками турніру підопічні Сергія Мосягіна посіли лише сьоме місце, вигравши в останньому матчі у збірної Югославії (2:1)[6].
Зі СМІ радянських часів
— Про лідерів радянського футболу можна писати і писати, особливо напередодні урочистої церемонії нагородження золотими медалями. Та обмежимося лише маленьким штрихом. 19-річного воротаря Антона Броварника, який виступав за київський дубль, запросили до ворошиловградської «Зорі». Важко переоцінити подібну пропозицію: "Зоря" перейшла до першої ліги, має перспективних гравців, бути в такому колективі першим воротарем почесно. Але Броварник, коли ми з ним розмовляли, сумував: "У "Динамо" такі тренери, такі хлопці… І взагалі — це ж київське "Динамо"!— К. Михайленко, Б. Новак, «Прапор Комунізму». — № 301 (2697). — Київ. 26.12.1986 року.
В професійній кар'ері грав за «Зорю» (Ворошиловград), миколаївський «Суднобудівник», польський «Гутник» з Варшави та російську «Кубань»[7].
Після завершення спортивної кар'єри Антон Броварник став ортопедом-реабілітологом[8].
Досягнення
- Чемпіон СРСР серед дублерів вищої ліги 1985 року[9].
- Срібний призер чемпіонату СРСР серед дублерів вищої ліги 1984 року[10].
- Переможець перших Всесоюзних юнацьких ігор 1985 року[11].
- Бронзовий призер міжнародного турніру серед юнацьких збірних у Меморіалі Гранаткіна 1985 року[12].
- Переможець VIII літньої Спартакіади Українськой РСР 1983 року.
- Володар «Кубку юності» 1982 року.
- Володар «Кубку надії» 1983 року.
- Бронзовий призер «Кубку надії» 1984 года.
- Кращий воротар Меморіалу Гранаткіна 1985 року[13].
Примітки
- Зі статті В. Василенка: «Кубок Юности на Україні» — «Спортивна газета» — № 103 (4783). Київ. Серпень 1982 року
- З довідника «Футбол-84»: «На полі— футбольна молодь», ст. 78—79. — Київ. 1984 рік
- Сборная России по футболу - 16 января 1985 г. Протокол матча СССР (1967) - Франция (1966) 1:1. russia-matches.ucoz.ru. Процитовано 4 жовтня 2021.
- Сборная России по футболу - 20 января 1985 г. Протокол матча СССР (1967) - ФРГ (1967) 2:0. russia-matches.ucoz.ru. Процитовано 4 жовтня 2021.
- З енциклопедії «Російський футбол за 100 років», стор. 369. — Москва. 1997 рік. — ISBN 5-900493-70-9
- «Протокол матчу за 7-е место»
- Зі статті Валерія Вишталя: «Воротар виручає „Кубань“ — газета «Кубанські новини» — № 209 (859), стор. 1. — Краснодар. 15 жовтня 1993 року
- Ортопедический корректор ⋆ устранение патологий опорной системы. Центр реабилитации Инвента Орто (ru-RU). Процитовано 4 жовтня 2021.
- Дані з довідника «Футбол-86»: «Призы большого футбола», стор. 20. — Київ. 1986 рік
- Дані з довідника «Футбол-85»: «В награду — приз», стор. 31. — Київ. 1985 рік
- Дані з довідника «Футбол-86»: «В рамках юношеских игр», стор. 103—104. — Київ. 1986 рік
- Сборная России по футболу - 18 января 1985 г. Протокол матча СССР (1966) - СССР (1967) 1:1. russia-matches.ucoz.ru. Процитовано 4 жовтня 2021.
- Сборная России по футболу - 22 января 1986 г. Протокол матча СССР (1967) - Польша (1966) 1:1. russia-matches.ucoz.ru. Процитовано 4 жовтня 2021.
Література
- Б. Васильев: «Золоті нагородо переможців VIII літньої Спартакіади», стор. 4 . — газета «Київ Вечірній» — № 127 (11842). — Київ. 3 червня 1983 року.
- В. Тимофєєв: «Дуель двох „К“: спокійний лише воротар». — газета «Вільна Кубань» — № 180 (21672). — Краснодар. 17 вересня 1993 року.
- М. Ю. Левицький, О.А. Бабешко: «Склади команд вищої ліги», стор. 12-13. — Довідник «Шахтарю-50» — Донецьк. 1986 рік.
- Довідник «Футбол-86»: «Склади команд вищої ліги», стор. 138. — Київ. 1986 рік.
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль на сайті історії і статистики луганськой "Зорі»
- Профіль Антона Броварника на Youtube.com
- Профіль Антона Броварника на сайті «Моя спортивна кар'єра» (фото та статті в друкованій пресі)