Колотов Віктор Михайлович
Ві́ктор Миха́йлович Ко́лотов (3 липня 1949, Юдіно, Татарстан — 3 січня 2000, Київ) — російський та український радянський футболіст, згодом футбольний тренер. Як футболіст ставав шестиразовим чемпіоном СРСР, дворазовим володарем Кубка СРСР, володарем Кубка Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА. Срібний призер чемпіонату Європи 1972, бронзовий призер Олімпійських ігор 1972 та Олімпійських ігор 1976.
 | ||
 Віктор Колотов | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Віктор Михайлович Колотов | |
| Народження | 3 липня 1949 | |
| Юдіно, Татарстан | ||
| Смерть | 3 січня 2000 (50 років) | |
| Київ | ||
| Поховання | Лісове кладовище | |
| Зріст | 180 см | |
| Вага | 74 кг | |
| Громадянство |  Україна і  СРСР | |
| Позиція | півзахисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1967 1968 1968—1970 1971—1981 | «Чайка» (Зеленодольськ) «Трудові резерви» (Казань) «Рубін» «Динамо» Київ | 218 (62) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1970—1978 1972—1976 |
СРСР СРСР (олімпійська) |
44 (17) 11 (5) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1984—1992 1993 1995—1996 1996—1997 1998—1999 |
/ «Динамо» Київ «Борисфен» Мол. збірна України «Прикарпаття» Мол. збірна України |
асистент |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди |
 Орден «За заслуги» ІІІ ступеня | |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
|
Дані оновлено 4 лютого 2010. | ||
Віктор Колотов очолює список гравців, які виводили «динамівців» на поле з капітанською пов'язкою, зупинившись на цифрі у 198 офіційних матчів[1].
Після завершення кар'єри гравця був асистентом головного тренера в «Динамо», тренував молодіжну збірну України.
Статистика виступів за «Динамо»
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Суперкубок | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| Динамо | 1971 | 25 | 10 | - | - | - | - | - | - | 25 | 10 |
| 1972 | 26 | 11 | 4 | 0 | 6 | 0 | - | - | 36 | 11 | |
| 1973 | 23 | 6 | 6 | 6 | 5 | 2 | - | - | 34 | 14 | |
| 1974 | 28 | 7 | 4 | 0 | 9 | 2 | - | - | 41 | 9 | |
| 1975 | 25 | 12 | 1 | 1 | 4 | 2 | - | - | 30 | 15 | |
| 1976 (в) | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 3 | 0 | |
| 1976 (о) | 7 | 3 | - | - | 2 | 2 | - | - | 9 | 5 | |
| 1977 | 15 | 5 | - | - | 2 | 0 | 1 | 0 | 18 | 5 | |
| 1978 | 23 | 2 | 7 | 1 | 4 | 0 | - | - | 34 | 3 | |
| 1979 | 28 | 5 | 6 | 3 | 6 | 0 | - | - | 40 | 8 | |
| 1980 | 11 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | - | - | 13 | 1 | |
| 1981 | 4 | 0 | 5 | 0 | - | - | - | - | 9 | 0 | |
| Всього | 218 | 62 | 34 | 11 | 39 | 8 | 1 | 0 | 292 | 81 | |
- Статистика в Кубках СРСР та єврокубках подана за схемою «осінь-весна» та зарахована в рік початку турніру
Досягнення
- «Динамо» Київ
- Чемпіон СРСР (6): 1971, 1974, 1975, 1977, 1980, 1981[2]
- Володар Кубка СРСР (2): 1974, 1978
- Володар Кубка володарів Кубків УЄФА: 1974/75
- Володар Суперкубка УЄФА: 1975
- Збірна СРСР
- Срібний призер чемпіонату Європи 1972
- Бронзовий призер Олімпійських ігор 1972
- Бронзовий призер Олімпійських ігор 1976
- Особисті
У списках 33 найкращих футболістів сезону в СРСР (7):
- № 1: 1971, 1972, 1974, 1975, 1976
- № 2: 1977
- № 3: 1973
- Найкращий радянський бомбардир в чемпіонатах Європи (в тому числі відбіркові ігри) — 7 голів
- Член клубу Олега Блохіна — 106 голів
- Член клубу Григорія Федотова — 103 голи
- За опитуванням газети «Український футбол» у 2001 році ввійшов у символічну збірну України XX сторіччя[3].
Державні нагороди
- Орден «За заслуги» III ст. (13 травня 2016, посмертно) — за вагомі особисті заслуги у розвитку і популяризації вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного престижу України та з нагоди 30-річчя перемоги у фінальному матчі Кубка володарів кубків УЄФА, здобутої під керівництвом головного тренера футбольного клубу «„Динамо“ Київ», Героя України Лобановського Валерія Васильовича[4]
Примітки
- І тут — цифра «100». Тільки очікується…
- У 1980, 1981 роках виступав у складі киян, але провів мало матчів, тому в низці довідників ці чемпіонати не враховані.
- Україна. Складена символічна збірна XX сторіччя. // Спорт-Експрес, 17 січня 2001
- Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
Посилання
Література
- «Динамо» Київ. 60 років." Видавництво «Мистецтво». Київ. 1988 рік.
- Микола Травкін: «Збірна СРСР» м. Харків. 1991 рік. (рос.)
- Максим Максимов: «Повість про справжнього чоловіка…Рубці на серці Віктора Колотова» Київ. 2004 рік.
- «Динамо» Київ. 80 років." Медіа-центр «Динамо» Київ. 2007 рік.
- Василь Гнатюк: «Футбольні зірки України». Кривий Ріг. 2007 рік.
- Юрій Бондар, Віктор Шпак: «У боротьбі за футбольний трон». Київ. 2009 рік.
- Віктор Хохлюк: «Бомбардири України» стор. 21. Ровеньки. 2011 рік. ISBN 978-966-534-344-8 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.