Броварський Лев Рудольфович

В юному віці на аматорському рівні грав за дрогобицький "Долотник". Але дуже швидко талановитого гравця запросили до найсильнішої команди рідного міста — «Нафтовик» (Дрогобич), яка грала у класі «Б» чемпіонату СРСР. У 1967 юнак вступає до Львівського інститу фізкультури і потрапляє у поле зору Ернеста Юста — тодішнього наставника резерву «Карпат» (Львів). Наступного року його зараховують до головної команди і з перших ігор 19-річний Лев Броварський стає футболістом основи. Дебют — 4 квітня 1968 у матчі проти «Балтики» (Калінінград). Наступного року 20-річний півзахисник виграє разом з командою Кубок країни, а після виходу львівського колективу до вищої ліги його запросили до збірної СРСР. У її складі Лев Броварський провів 1 гру — 28 квітня 1971 р. з Болгарією. По завершенні кар'єри Ігоря Кульчицького, Броварський у 1973 році перейняв від нього капітанську пов'язку «Карпат», яку незмінно носив до 1980 року.

Протягом усього періоду виступів за «Карпати» правого півзахисника запрошували найіменитіші клуби Союзу, зокрема, ЦСКА (Москва) та «Динамо» (Київ), але футболіст відмовлявся. Йому вдалося уникнути серйозних травм і пошкоджень, тому за 13 років у барвах «зелено-білих» гравець встановив рекорд клубу за кількістю проведених ігор, який не побитий і досі. У першостях СРСР Лев Броварський провів 412 поєдинків, забивши 47 м'ячів.

Технічний, тактично грамотний і витривалий правий півзахисник, володів сильним ударом та точним пасом, добре бачив поле.

Працював з любительською командою «Спартак» (Самбір), був тренером у Львівському спортінтернаті (1985—1988, 1992—1996). У 1989—1990 роках разом з Валерієм Непомнящим працював у Камеруні — Непомнящий очолював національну збірну Камеруну, а Броварський тренував молодіжну та юнацьку збірні. Варто зазначити, що на чемпіонаті світу 1990 року камерунці зробили фурор, обігравши у групі Аргентину (з Марадоною у складі) і дійшли аж до 1/4 фіналу.

Був головним тренером ФК «ЛАЗ» та СКІФ (Львів), у сезонах 1996/1997 й 1997/1998 років — друголігової «Галичини» (Дрогобич), у 1999—2001 роках — вищолігових «Карпат» (Львів), але значних успіхів з ними не досяг.

З 2004 року очолював Західний регіональний центр розвитку дитячо-юнацького футболу.

У 2008 році на честь 60-річчя ветерана ФК «Карпати» навічно закріпив за Броварським футболку із номером 6.[2]

4 червня 2009 року, о 13:30, на 61-му році життя, видатний футболіст і тренер після важкої і тривалої хвороби помер. Траурна церемонія прощання з Левом Рудольфовичем відбулася на львівському стадіоні «Україна». Похований у родинному склепі на 49 полі Личаківського цвинтаря.

У турнірі, який проводить ФК «Карпати», брали участь чотири команди. Всі ігри турніру, який тривав три дні, з 26 по 28 листопада, проходили на полі Академії футболу ФК «Карпати». Ігри турніру проводилися у форматі два тайми по 35 хвилин[4][5].

3 липня 2012 року депутати Самбірської міської ради на сесії ухвалили рішення про присвоєння місцевому стадіону імені легендарного футболіста львівських «Карпат», майстра спорту, володаря кубка СРСР з футболу, заслуженого тренера України Лева Броварського[6]. В одній із кімнат реконструйованого стадіону відкриють музей Лева Броварського[7].

8 липня того ж року на міському стадіоні відкрито та освячено гранітну меморіальну таблицю з написом: «Стадіон названо іменем Лева Броварського — майстра спорту, заслуженого тренера України, багаторічного тренера команди „Спартак“ (Самбір)»[8].

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 24.05.2012 року № 1496 проєктованій вулиці 8, яка веде до новозбудованого стадіону «Арена Львів», присвоєно ім'я Лева Броварського[9].