Бромна вода

У водному розчині бром частково диспропорціонує з утворенням гіпобромітної та бромідної кислот:

${\displaystyle \mathrm {Br_{2}+H_{2}O\rightleftarrows HBrO+HBr} }$

Отримана гіпобромітна кислота є малостійкою і на світлі розкладається із виділенням кисню:

${\displaystyle \mathrm {2HBrO\longrightarrow 2HBr+O_{2}\uparrow } }$

Бромна вода є сильним окисником. Вже за звичайних умов є можливість проводити реакції галогенування деяких органічних сполук, наприклад, фенолу, аніліну:

Наявна у розчині HBr дозволяє проводити реакції гідрогалогенування деяких ненасичених органічних сполук, наприклад, алкенів:

${\displaystyle \mathrm {CH_{2}{=}CH_{2}+HBr\longrightarrow CH_{3}{-}CH_{2}Br} }$

Бромну воду застосовують як окисник і як бромуючий засіб — при хімічних аналізах і при синтезі деяких органічних препаратів. Бромна вода легко реагує з етиленом, фенолом та аніліном. Під дією ненасичених вуглеводнів бромна вода знебарвлюється, що служить якісною реакцією на них. Під час цієї реакції відбувається приєднання атомів брому за місцем розриву подвійного або потрійного зв'язку. Зникнення жовто-оранжевого забарвлення при такій взаємодії є доказом ненасиченості взятого вуглеводню.

• Хлорна вода

• Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / Под ред. А. В. Новоселовой. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
• Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — 996 с. — ISBN 966-7065-87-4.