Бруно Білер

Бруно Білер
нім. Bruno Bieler
Народився	18 червня 1888; Гумбіннен, Східна Пруссія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	22 березня 1966 (77 років); Dorfmarkd, Бад-Фаллінгбостель, Нижня Саксонія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1907
Військове звання	генерал від інфантерії

Бруно Білер (нім. Bruno Bieler; 18 червня 1888, Гумбіннен — 22 березня 1966, Бад-Фаллінгбостель) — німецький воєначальник, генерал піхоти. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Учасник Першої світової війни. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після війни продовжив службу в рейхсвері.

З 29 вересня 1939 по 29 жовтня 1941 року — командир 73-ї піхотної дивізії. З 29 жовтня по 31 грудня 1941 року — командир 42-го армійського корпусу. З 1 січня по 31 жовтня 1942 року — командир 6-го армійського корпусу, однак з 9 квітня 1942 року Білер був звільнений від командування і перебував на лікуванні, а також відновлював здоров'я в курортному госпіталі у Бад-Наугаймі. З 19 листопада 1942 по 28 серпня 1943 року — командир 86-го армійського корпусу, очолював корпус з перервами, оскільки часто хворів. Після цього призначений заступником командир 9-го армійського корпусу і командувачем 11-го військового округу (21 серпня 1943 — 1 листопада 1944). З 15 серпня по 4 вересня 1944 року перебував на лікуванні у Бад-Пірмонті. 1 грудня 1944 року відправлений у резерв, 30 квітня 1945 року — у відставку.

Звання

Фенріх (18 листопада 1907)
Лейтенант (18 серпня 1908)
Обер-лейтенант (25 лютого 1913)
Гауптман (28 листопада 1917)
Майор (1 квітня 1929)
Оберст-лейтенант (1 жовтня 1932)
Оберст (1 жовтня 1934)
Генерал-майор (1 березня 1938)
Генерал-лейтенант (1 березня 1940)
Генерал піхоти (17 грудня 1941)

Нагороди

Перша світова війна

Залізний хрест (Королівство Пруссія)
- 2-го класу (17 вересня 1914)
- 1-го класу (15 грудня 1916)
Ганзейський Хрест (Гамбург) (23 лютого 1918)
Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (20 квітня 1918)

Міжвоєнний період

Хрест «За заслуги у військовій допомозі» (Королівство Пруссія) (4 листопада 1919)
Сілезький Орел
- 2-го ступеня (1 вересня 1921)
- 1-го ступеня (30 вересня 1921)
Почесний хрест ветерана війни з мечами (14 січня 1935)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
Командор ордена Меча (Швеція) (22 квітня 1938)

Друга світова війна

Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (12 вересня 1939)
- 1-го класу (30 вересня 1939)
Лицарський хрест Залізного хреста (26 жовтня 1941)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 липня 1942)
Кримський щит (23 серпня 1942)
Німецький хрест в золоті (20 листопада 1942)

Література

Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5.
Veit Scherzer. Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — 2. — Jena: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — 864 p. — ISBN 978-3-938845-17-2.
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 124
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.