Брюссельський договір

Брюссельський договір, Брюсельський пакт (Organisation du Traité de Bruxelles/Brussels Treaty Organisation), чи Західний Союз — військовий договір підписаний 17 березня 1948 року Францією, Великою Британією та країнами Бенілюксу.

Брюссельський договір являв собою продовження і розширення Дюнкеркського пакту підписаного Францією та Великою Британією у 1947 році. На основі договору у 1954 році складений договір про Західноєвропейський союз. У преамбулі Брюссельського договору вказано на мету співпраці — спільну реакцію на можливу у майбутньому агресію зі сторони Німеччини, яка хоча у той час була демілітаризована та контролювалася силами коаліції. Власне основною метою договору було створення військової та стратегічної кооперації як відповідь на можливу радянську агресію у центральній та східній Європі, що і знайшло незабаром своє підтвердження у лютому 1948 року в комуністичному заколоті у Чехословаччині. У випадку радянської агресії згідно договору відносно невеликі військові сили союзників повинні були діяти спільно. Ця співпраця звичайно не могла зрівноважити військові сили у Європі, проте була задумана і стала сходинкою до трансатлантичної співпраці з США і роком пізніше вилилася у масштабний договір створення НАТО. Всі п'ять країн, що підписали договір стали членами НАТО.