Ніццький договір
Ніццький договір (англ. Treaty of Nice) — змінює окремі положення Договору про Європейський Союз, Договору про заснування Європейської Спільноти та деяких пов'язаних з ними законодавчих актів.
| Ніццький договір | |
| Держава |
.svg.png.webp){kind=small} Франція |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Ніцца |
| Дата й час | 26 лютого 2001 |
 Ніццький договір у Вікісховищі | |
Прийняття
Ухвалили в грудні 2000 року на засіданні Європейської Ради в Ніці; підписали 26 лютого 2001 року. Ніццький договір є результатом роботи міжурядової конференції, що відкрилася у лютому 2000 року, і завданням якої було підготувати європейські інституції до розширення.
В червні 2001 року в Ірландії на референдумі не був підтриманий. Через рік на повторному референдумі був підтриманий. І лише тоді отримав змогу бути потенційно прийнятим.
Основні положення
Головні зміни полягають в обмеженні складу Комісії, розширенні сфери застосування кваліфікованої більшості, визначенні нової ваги голосів у Раді міністрів, реформування процедури тіснішої співпраці. Окрім цих чотирьох ключових питань, велику увагу приділено спрощенню договорів, розподілові повноважень, леґітимізації Хартії основних прав та визначенню ролі національних парламентів. До договору додається Декларація про майбутнє Союзу (Ніццька декларація), де визначено подальші кроки інституційної реформи.
Ніццький договір ратифікували всі держави-члени, і він набрав чинності 1 лютого 2003 року.
Посилання
- Ніццький договір 2001 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Глосарій термінів Європейського Союзу