Бубнівка (Городоцький район)
Бу́бнівка — село в Україні, у Городоцькому районі Хмельницької області. Населення становить 458 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бубнівська сільська рада.
село Бубнівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район/міськрада | Городоцький район | ||||
Рада | Бубнівська сільська рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA68040350030058027 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 458 | ||||
Площа | 1,1 км² | ||||
Густота населення | 416,36 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32011 | ||||
Телефонний код | +380 3251 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°20′44″ пн. ш. 26°16′35″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
286 м | ||||
Водойми | р. Ушука | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32011, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Бубнівка | ||||
Карта | |||||
Бубнівка | |||||
Бубнівка | |||||
Мапа | |||||
Символіка
Затверджена 14 лютого 2018р. рiшенням №5 XVII сесії сільської ради VII скликання. Автор - П.Б.Войталюк.
Герб
Щит розтятий зеленим і лазуровим, з срібною вирізаною ступінчастою, мурованою чорним, базою. В щиті золоте пробите кільце з трьома золотими хрестами, що виходять із нього вилоподібно. В правому верхньому куті золоте шістнадцятипроменеве сонце, у лівому верхньому золота шестипроменева зірка, супроводжувана внизу півмісяцем в балку, ріжками догори. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "БУБНІВКА" і дата "1755".
Золоте кільце з хрестами – символ роду Липінських. Сонце – символ Поділля, вирізана база – символ кар`єру.
Прапор
Квадратне полотнище поділене на дві рівновеликі вертикальні смуги – древкову зелену і вільну синю, з білою нижньою горизонтальною, вирізаною ступінчастою, мурованою чорним, шириною в 1/3 від висоти прапора. В центрі жовте пробите кільце з трьома жовтими хрестами, що виходять із нього вилоподібно.
Посилання
- Погода в селі Бубнівка
- Bębnówka, gm. Juryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 164. (пол.)