Бугила дібровна

Бугила дібровна (Anthriscus nemorosa) — рослина роду бугила родини окружкові (зонтичні) — Аріасеае.

?
Бугила дібровна

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Бугила (Anthriscus)
Вид: Бугила дібровна
Біноміальна назва
Anthriscus nemorosa
(M.Bieb.) Spreng., 1813
Посилання
Вікісховище: Anthriscus nemorosa
Віківиди: Anthriscus nemorosa
IPNI: 837943-1
The Plant List: kew-2641838

Будова

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 50-180 см із товстим вертикальним коренем. Стебло глибокоборозенчасте, у верхній половині дуже гіллясте. Трикутні, двічі або тричі перисті нижні листки з довгими черешками, верхні — сидячі, з добре розвиненими піхвами. Суцвіття-зонтики без обгортки, з 7-15 майже рівними голими променями, зібрані в щитоподібне спільне суцвіття. Пелюстки білі. Після цвітіння утворюється темно-коричневий або чорний гладенький блискучий плід. Цвіте до середини літа.

Поширення та середовище існування

Ця поширена рослина зустрічається на луках, у чагарниках, садах, освітлених лісах, на вирубках, берегах річок, пустирях, у ярах і біля людського житла.

Практичне використання

Вживають траву та корені бугили, що мають дуже сильний моркв'яний запах. Кладуть їх у борщі, юшки, овочеві та м'ясні страви, а на сході - у плов з рису та баранини.[1]

Примітки
  1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.155

Джерела
  • Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с. — (Україна. Вчора, сьогодні, завтра) — 3000 прим. — ISBN 978-966-312-720-0. — C.97
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.