Буда (еялет)

Еялет Буда або Будинський пашалик (осман. ایالت بودین) адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 15411686 роках. Утворився внаслідок захоплення османськими військами Угорського королівства. Існував на теперішніх землях Угорщини, північно-східної Хорватії та північної Сербії.

Еялет Буда

Герб

Історія

У 1520-х роках поновився тиск османських військ на кордони Угорщини. У 1526 році військо султана Сулеймана I у битві при Могачі завдало нищівної поразки королю Лайошу II, який загинув. З цього моменту починається боротьба Османів з Габсбургами за володіннями угорськими землями.

У 1541 році з метою зміцнення своєї влади в королівстві було утворено декілька еялетів. Першим серед них став пашалик у Буді, що згодом перетворився на фактичний центр османського панування в Угорщині. Після успішної військової кампанії проти Австрії у 1543—1544 роках кордони еялету розширено на захід. Спочатку охоплював майже усю Угорщину, але у 1596 році з нього виокремлено еялет Егер, а у 1600 році Каніж.

З 1620-х років під час військових кампанії будинському паші підпорядковувалися війська еялетів Темешвара, Егер, Варад, Каніж. Внаслідок поразки у Великій турецькій війні у 1686 році було втрачено Буду, а за умовами Карловицького договору 1699 року практично увесь Будинський пашалик відійшов до Австрії. Рештки еялету приєднано до Румелійського еялету.

Поділ

У 1541 році складався з 17 санджаків: Будин, Семендіре, Ізворник, Вулчитрін, Пожега, Сірем, Могач, Секешфегервар, Сегедін, Копан, Шиклош, Печуй, Відін, Алака-Хисар, Ченад, Бечкерек, Гіпово.

У 1566 році відбулося реформування. Збереглися санджаки Будин, Семендіре, Пожега, Могач, Секешфегервар, Сірем, Сегедін, Печуй, Копан, Шиклош. Натомість додалися: Бабоска, Сігетвар, Естергом, Гатван, Філек, Сечень, Сольнок, Сімонторня, Новіград, Сексард, Веспрем.

У 1600 році після виокремлення еялетів Егер та Каніж залишилося 8 санджаків: Семендіре, Сірем, Рацкеве, Могач, Секешфегервар, Копан, Шиклош, Сечуй. У 1610 році після невдач в війні з Австрією відновлено санджак буда, ліквідовано санджаки Секешфегервар, Семендіре, Шиклош і Сечуй.

Втім вже після успіхів у 1650-х роках кількість санджаків збільшено до 9: додано Семендіре, Сімонторня, Сексард, Естергом і Печі (замість ліквідованих Рацкеве і Копан).

Паша еялету водночас був очільником будинського санджаку. під час військових кампаній проти Австрії та її союзників зазвичай очолював передові або основні загони, що діяли у західній Угорщині, Моравії та Австрії. Водночас через диван паші султани здійснювали дипломатичні стосунки зі Священною Римською імперією.

Дохід від хасси (володіння на час каденції) бейлербея становив 880 тис. акце, санджакбеїв — від 210 до 740 тис. акче. Спагіїв, що отримали тімари, нараховували 2722 особи.

Очільники

  • Рамазаноглу Узун Сулейман-паша 15411542
  • Малкоооглу Яґ'я-пашазаде 15421543
  • Яґ'я-пашазаде Мехмед-паша 15431548
  • Газі Касим-паша 15481551, вперше
  • Хадим Алі-паша 15511553, вперше
  • Тойгун-паша 15531556, вперше
  • Хадим Алі-паша 15561557, вдруге
  • Хачи Мехмет-паша 1557
  • Газі Касим-паша 15571558, вдруге
  • Тойгун-паша 15581559, влруге
  • Гузельце рустем-паша 15591563
  • Зал Махмут-паша 15631564
  • Іскендер-паша 15641565
  • Яґ'я-пашазаде Арслан-паша 15651566
  • Мустафа-паша Соколович 15661578
  • Кара Увейс-паша 15781580
  • Карайлікуш Алі-паша 15801583, вперше
  • Пазен Юсуф-паша 15831586, вперше
  • Карайлікуш Алі-паша 15861587, вдруге
  • Пазен Юсуф-паша 15871588, вдруге
  • Газі Ферхад-паша 15881590
  • Софу Сінан-паша 15901592, вперше
  • Мехмед-паша Сінанзаде 15921593, вперше
  • Хасан-паша Соколлузаде 15931594
  • Мехмет-паша Сінанзаде 15941595, вдруге
  • Михаликлі Ахмет-паша 1595, вперше
  • Софу Сінан-паша 1595, вдруге
  • Михаликлі Ахмет-паша 1596, вдруге
  • Алі Паша 15961597
  • Михаликлі Ахмет-паша 15971598, втретє
  • Дев Сулейман-паша 15981599
  • Тир'які Хасан-паша 15991599, вперше
  • Лала Мехмед-паша 15991600
  • Тир'які Хасан-паша 16001601, вдруге
  • Мінкаркушу Мехмед-паша 1601
  • Лала Мехмед-паша 16011602
  • Кадізаде Алі-паша 16021604
  • Бекташ-паша 16041605
  • Бошнак Мустафа-паша 1605
  • Кадизаде Алі-паша 16051609, вперше
  • Тир'які Хасан-паша 16091614, втретє
  • Сефер-паша 16141614
  • Кадизаде Алі-паша 16141616, вдруге
  • Софу Мехмед=паша 16161617
  • Наккаш Хасан-паша 16171618
  • Каракаш Мехмед-паша 16181621
  • Софу Мехмед-паша 1621
  • Кенан-паша 16211622
  • Делі Дервіш-паша 1622
  • Софу Мехмед-паша 16221623
  • Пір Мехмед-пПаша 1623
  • Софу Мехмед-паша 16231626
  • Дамат Муртаза-паша 16261630
  • Гасан-паша 16301631
  • Байрам-паша 1631, вперше
  • Бошнак Муса-паша 16311634
  • Сілахтар Гусейн-паша 16341634
  • Байрам-паша 1634, вдруге
  • Кафер-паша 16341635
  • Насугпашазаде Гусейн-паша 16351637
  • Коча Муса-паша 16371638, вперше
  • Табаніяси Мехмед-паша 16381639
  • Іса Мустафа-паша 16391640
  • Сілахтар Мустафа-паша 16401640
  • Коча Муса-паша 16401644, вдруге
  • Мірахор Осман-паша 1644
  • Делі Гусейн-паша 16441645
  • Наккаш Мустафа-паша 16451646
  • Муртаза-паша 16461647
  • Хамзапашазаде Мехмед-паша 1647
  • Фазлі-паша 1647, вперше
  • Хамзапашазаде Мехмет Паша 16471648
  • Сіавуш-паша 16481650
  • Кара Мурад-паша 16501653
  • Сарі Кенан-паша 16531655
  • Гюргу-паша 16551656, вперше
  • Фазлі-паша 1656, вдруге
  • Гюргу-паша 16551658, вдруге
  • Делі Гусейн-паша 16581658
  • Гюргу-паша 16581659, втретє
  • Сейді Ахмет-паша 16591660
  • Бошнак Ісмаїл-паша 16601663
  • Гюргу Кенан-паша 16631663
  • Сарі Гусейн-паша 16631664
  • Гюргу Мехмед-паша 16641666
  • Керрах Касим-паша 16661667
  • Сехраб Мехмед-паша 16671667
  • Махмуд-паша 16671670
  • Узун Ібрагім-паша 16701672, вперше
  • Канпулатзаде Гусейн-паша 16721673
  • Узун Ібрагім-паша 16731675, вдруге
  • Суйолку Алі-паша 16751677
  • Халіл-паша 16771677
  • Узун Ібрагім-паша 16771683, втретє
  • Кара Мехмед-паша 16831684
  • Шайтан Ібрагім-паша 16841684
  • Арнавут Абдуррахман Абді-паша 16841686

Джерела

  • Lajos Fekete, Nagy Lajos, Budapest története a török korban (History of Budapest in Ottoman period), Budapest, Akadémia Kiadó, 1986, ISBN 963-05-4394-X.
  • Gábor Ágoston e Bruce Alan Masters, Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, 2009, p. 96, ISBN 978-1-4381-1025-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.