Будераж (Дубенський район)

Будера́ж село в Україні Повчанської сільської громади у Дубенському районі Рівненської області. Населення становить 255 осіб.

село Будераж
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський
Рада Повчанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040250020035023
Основні дані
Засноване 1322
Населення 255
Площа 0,697 км²
Густота населення 365,85 осіб/км²
Поштовий індекс 35644
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°21′30″ пн. ш. 25°29′39″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
223 м
Водойми річка Повчанка
Місцева влада
Адреса ради 35644, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Повча, вул.Річкова,1а
Карта
Будераж
Будераж
Мапа

Розташування

Знаходиться на Повчанській височині, на березі річки Повчанка. На півночі примикає до села Повча. В 1991-2017 входило до складу Повчанської сільської ради

Історія

У 1906 році село Вербівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 39 верст, від волості 12. Дворів 30, мешканців 172[1].

Походження назви

Назва Будераж належить до старовинних типу Вітораж, Збараж, Кураж, де кінцеве «ж» утворилось з «д» внаслідок давньої специфіки формування присвійних прикметників. Тому Будераж — це первісний прикметник, oj відповідає на питання «чий» (населений пункт). Він утворений з імені людини Будерад, де початкове (компонентне) «Буд» розвинулось з дієслова будити, а «рад» — із радіти, що в комплексі могло виражати побажання народженому: «Хай буде радісним, нехай стане бадьорим!» Давні імена зразка Будерад, Собірад, Милорад засвідчені з кінця XI століття і вживаються подекуди й зараз.

Отже, Будераж приховує значення «Будерадів» (населений пункт, заснований, привласнений, фундований Будерадом), а документоване «Будорож» з «о», де зараз «е», «а», — результат говіркових звукозмін через чергування «е»-«о» (вести-водити), взаємодію звуків: вплив «о» на «а» відповідно до інших місцевих назв. Народне осмислення назви Будераж різне. То вона приховує змінений вислів «буде раз», бо, мовляв, тут після розгрому татаромонголів казали «Ще війна буде раз»; то від того, що у лісових гущавинах було багато хижих звірів, котрі «будоражили» (тривожили) людей...

Примітки

Література

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.