Будзин
Бу́дзин — село Тлумацького району Івано-Франківської області.
село Будзин | |
---|---|
![]() Вигляд на село Будзин із Дністра | |
Країна | ![]() |
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Тлумацький район |
Рада | Будзинська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1592 [1] |
Населення | 498 |
Площа | 6,328 км² |
Поштовий індекс | 78022 |
Телефонний код | +380 03479 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°54′15″ пн. ш. 25°11′26″ сх. д. |
Водойми | Дністер |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Шевченка, 10, с. Будзин, Тлумацький р-н, Івано-Франківська обл., 78022 |
Карта | |
![]() ![]() Будзин | |
![]() ![]() Будзин | |
Мапа | |
![]() | |
|
Розташоване на річці Будзин на правому березі Дністра в долині між двома великими скелями. Первісна назва села Тупани.
Історія
Поселення Будзин І і Будзин ІІ пізнього палеоліту знаходяться на південній окраїні села в урочищі Березина.[2]
Перша письмова згадка відноситься до 1387 року, коли король Володислав Ягайло подарував село Тупани коропецькому парохові. З 1854 р. село ввійшло до Товмацького повіту. Пізніше село назвали Будзином. Перша згадка про Будзин відноситься до 1610 року.
У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Олєша.
У 1939 році в Будзині проживало 590 мешканців, з них 465 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, і 5 євреїв[3]
Геологія
Нижче від села за течією Дністра на віддалі 200 м відслонюються континентальні відклади нижнього девону. Це глинисті і крупнозернисті алевроліти, дрібнозернисті пісковики й аргіліти бурувато-червоних, зеленкувато-сірих відтінків. Всі ці деформації гірських порід — результат тектонічних рухів і процесів, що відбувались у глибинах Землі під впливом явищ, які бушують у мантії.
Скалам, між якими розміщене село місцеве населення дало назву Стіна і Обіч. Зі скали Стіна витікає дуже прохолодна, чиста, цілюща джерельна вода.
Поряд річка утворила невеликий острівець з оригінальною рослинністю, де можна гарно відпочити.
Сучасність
Тут збереглися сліди криївки вояків УПА.
Релігія
Церквою Св. Дмитра 1869 р. користується громада УПЦ КП.[4]
![](../I/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD_%E2%80%93_%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3_%D1%83_%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96_-_14068963.jpg.webp)
У селі проживають аміші — меннонітська течія анабаптистичного походження.[джерело?]
Відомі люди
У селі відпочивав український письменник Василь Стефаник, а також українська художниця Ольга Плешкан.
Посилання
- Івано-Франківська бібліотека
- admin. Археологія та стародавня історія Тлумацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 23 березня 2021.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
- Будзин. Церква Св. Дмитра 1869