Будинок барона Гессельбейна
Кам'яни́ця баро́на Ге́ссельбейна — колишній прибутковий будинок на вулиці Городецького, 15 (у місцевості «Київський Париж»[1]). Один із перших яскравих зразків раннього модерну[2]. Пам'ятка архітектури та містобудування[3][4].
Будинок барона Гессельбейна | |
---|---|
| |
50°26′49″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. | |
Тип | будівля |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Архітектурний стиль | архітектура модерну |
Архітектор | Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович і Шлейфер Георгій Павлович |
Ідентифікатори й посилання | |
Будинок барона Гессельбейна у Вікісховищі |
Історія ділянки
Кам'яниця розташована на території колишньої садиби Мерінга. 1895 року спадкоємці професора Фрідріха Мерінга продали її Акціонерному товариству київського житлового будівництва за 1,8 мільйона карбованців.
Садибу швидко забудували п'яти- та шестиповерховими прибутковими будинками у стилях модерну, неоренесансу, необароко та неоготики. Місцевість перетворилася на визначний з архітектурної точки зору житловий район, який кияни неофіційно прозвали «Київським Парижем»[5].
У 1901-1903 роках на новій вулиці на замовлення прусського барона Вільгельма Гессельбейна звели прибутковий будинок у стилі модерну.
Архітектори достеменно невідомі. Існує припущення, що проект будинку підготували архітектори Едуард-Фердинанд Брадтман і Георгій Шлейфер[2]. Будівельні роботи виконала контора Я. Файбишенка[6][7].
Після встановлення в Києві радянської влади будинок націоналізували й облаштували в ньому комунальні квартири для робітників і службовців.
1941 року під час відступу Червоної армії з Києва будівля серйозно постраждала у наслідок «вересневого підриву» радянськими диверсантами.
Відновлена у 1948 році. Під час реконструкції на фасаді вказали помилкову дату будівництва — 1886 рік, — яка потрапила в наказ Міністерства культури і туризму України[3][8].
Архітектура
П'ятиповерхова, цегляна, тинькована, прямокутна у плані споруда з чотирма секціями зведена на червоній лінії вулиці. Має симетричну композицію з «енергійно розробленим фасадом»[9]. Парадний вхід акцентований підковоподібною декоративною аркою. Центральна частина увінчена параболічним фронтоном. Його окреслення повторюється у фігурному парапеті. Фасад оздоблений барельєфами і ліпним орнаментом[2].
Декоративне оформлення парадного фасаду
Парадний фасад оформлений квітковими орнаментами. Ковані ґрати балконів продовжують квіткову тему.
Фронтон будинку прикрашений маскою Хроноса. Замковий камінь арки — стилізована герма, увінчана головою жіночого божества, матері Зевса — титаніди Реї (Кібели). Голови корибантів, демонів рослинних сил землі, прикрашають тяги будинку[8].
На фасаді поданий архітектурно оздоблений номер будинку[10].
- Маска Хроноса
- Голова титаніди
- Голови корибантів й оздоблений номер будинку
Примітки
- Київ. Вулиця Городецького. Колишній Київський Париж
- Житловий будинок, поч. 20 ст. на вул. Городецького архітектора, 15
- Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.09.2006 № 747/0/16-06. Архів оригіналу за 15.12.2017. Процитовано 01.12.2017.
- Пам'ятки. Вулиця Архітектора Городецького
- Забудова Києва доби класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським / Кальницький М. Б., Кондель-Пермінова Н. М.. — К. : Варто, 2012. - С. 191.
- Замовники, архітектори, підрядники/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва
- Прогулянка по вулиці Городецького в Києві
- Колыбель духа (ул. Городецкого, 15)
- Архітектурні стилі/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва
- Додаткові ознаки на фасадах/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва
Джерела
- Київ. Кн. 1, ч. 1. А — Л // Звід пам'яток історії та культури України / П. Тронько та ін. — К., 1999. — С. 317-318. — ISBN 966-95478-1-4.