Будинок біля озера

У 2006 році доктор Кейт Форстер залишає будинок біля озера, який вона орендувала в Медісоні, штат Вісконсин, щоб переїхати до Чикаго. Кейт залишає записку в поштовій скриньці наступному орендарю, щоб він надсилав її листи на нову адресу, далі додаючи, що фарба на доріжці до будинку вже була там, коли вона прибула.

Два роки тому, в 2004 році, Алекс Вайлер, архітектор, приїжджає в будиночок біля озера і знаходить лист Кейт у поштовій скриньці. Будинок явно у зруйнованому стані, але він без ознак відбитків лап. Під час реставрації собака вимазується фарбою Алекса і залишає свіжі відбитки лап прямо там, де Кейт вказала. Спантеличений, Алекс пише листа, запитуючи, як Кейт могла знати про відбитки лап, оскільки будинок був незайнятим, поки він не прибув туди. У День святого Валентина 2006 року Кейт стає свідком ДТП біля Площі Дейлі і відчайдушно намагається врятувати чоловіка-жертву, який помирає у неї на руках. Вона імпульсивно повертається назад у будиночок біля озера, знаходить лист Алекса і пише відповідь.

І Алекс, і Кейт продовжують посилати один одному повідомлення за допомогою поштової скриньки, і кожен з них здивовано спостерігає за цим процесом. Вони виявляють, що живуть на відстані двох років у часі. Їхнє листування переживає кілька подій, у тому числі знаходження Алексом книги на залізничній станції, де її втратила Кейт, Алекс бере Кейт на пішохідну екскурсію по своїх улюблених місцях у Чикаго за допомогою анотованої карти. Алекс і Кейт зрештою зустрілися на вечірці, але Кейт його не знає, оскільки листування ще не настало.

Алекс і Кейт продовжують писати один одному, вони вирішують спробувати ще раз зустрітися. Алекс робить замовлення в ресторані Il Mare на березень 2007 року — на два роки у майбутньому для Алекса і завтра для Кейт. Жінка вирушає до ресторану, але Алекс не з'являється. Убита горем, Кейт просить Алекса не писати їй знову. І Алекс, і Кейт залишають будинок біля озера, продовжуючи жити окремими життями.

У День святого Валентина 2006 року для Алекса і Валентинів День 2008 року для Кейт Алекс повертається в будинок, щоб пригадати одну важливу деталь. Тим часом, Кейт йде до архітектора розглянути ремонтні плани будинку, що вона хоче купити. Малюнок будинку біля озера на стіні привертає її увагу і на запитання, хто автор, Генрі Вайлер повідомляє, що художник його брат, Алекс, тобто людина, з якою вона листувалася. Вона також дізнається, що Алекс загинув унаслідок ДТП рівно два роки тому цього дня, і розуміє, чому він не з'явився на побачення, він був чоловіком, який помер біля Площі Дейлі.

Кинувшись до будинку, Кейт відчайдушно пише листа, кажучи Алексу, що любить його, але благає не намагатися знайти її, а зачекати два роки і прийти сьогодні до берега озера. Тим часом, Алекс йде до Площі Дейлі, щоб знайти Кейт.

Біля озера Кейт падає на коліна, ридаючи, побоюючись, що вона приїхала надто пізно, щоб зупинити Алекса. Після довгої паузи приходить повідомлення, що Алекс взяв її попередження до відома. Незабаром після цього приїжджає Алекс, вони цілуються і йдуть до будинку біля озера разом.

• Сандра Буллок — Кейт Форстер
• Кіану Рівз — Алекс Вайлер
• Крістофер Пламмер — Саймон Дж. Вайлер
• Ебон Мосс-Бахрах — Генрі Вайлер
• Шохре Агдашлу — доктор Анна Кліжинські
• Ділан Волш — Морган Прайс
• Віллеке ван Аммелрой — місіс Форстер
• Лінн Коллінз — Мона

Дія фільму відбувається і знімався він у Чикаго. Власне озерний будинок був збудований на озері, що називається Мейпл-Лейк[1], яке знаходиться в заповіднику Мейпл Лейк Форест побіля 95-ї вулиці на південному заході передмість Чикаго. Після зйомок будинок був пізніше демонтований, замість нього встановлений простий причал для риболовлі. Сцени в ділових районах міста знімалися в районі Чикаго-Луп. Сцена, де Кейт і Морган приїхали в офіс Генрі, та драматичний вихід Кейт вниз по сходах зняті в Архітектурній Фундації Чикаго. Сцена, де Генрі і Алекс говорять на вулиці після перебування в офісі свого батька, була знята на 400 блоці Південної Мічиган Авеню, перед Будівлею образотворчих мистецтв будівлі та театром Аудиторія. Інші місця зйомок включають Аврору, Іллінойс (нині громада Медісон Парк) і Ріверсайд, штат Іллінойс, маленьке містечко на околиці Чикаго, відоме своїми історичними будинками, і кілька будівель Френка Ллойда Райта. Залізничний вокзал у фільмі — справжня станція Ріверсайд, а міст, який перетинає Алекс, переслідуючи Джек, називається «Мостом, що Гойдається». Він перетинає річку Дес Плейнс. Сцена, де Кейт встає, знята в парку Мілленіум у парку Ґрілль.

The Lake House: Original Motion Picture Soundtrack
Саундтрек-альбом
Композитор	Rachel Portmand
Виконавець	Рейчел Портмен
Дата випуску	20 червня 2006
Жанр	Саундтрек
Тривалість	95 хв.
Лейбл	Lakeshore Records
Продюсер	Рой Ліd

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело	Рейтинг
Allmusic	link

The Lake House: Original Motion Picture Soundtrack випущений у 2006 р.

1. «This Never Happened Before» — Пол Маккартні
2. «(I Can't Seem To) Make You Mine» — The Clientele
3. «Time Has Told Me» — Нік Дрейк
4. «Ant Farm» – Eels
5. «It's Too Late» – Керол Кінг
6. «The Lakehouse» — Рейчел Портмен
7. «Pawprints» — Рейчел Портмен
8. «Tough Week» — Рейчел Портмен
9. «Mailbox» — Рейчел Портмен
10. «Sunsets» — Рейчел Портмен
11. «Alex's Father» — Рейчел Портмен
12. «Il Mare» — Рейчел Портмен
13. «Tell Me More» — Рейчел Портмен
14. «She's Gone» — Рейчел Портмен
15. «Wait For Me» — Рейчел Портмен
16. «You Waited» — Рейчел Портмен
17. «I Waited» — Рейчел Портмен

Пісні, що з'являються у фільмі, але не включені у саундтрек:

• «I Wish You Love» — Розмарі Клуні
• «There Will Never Be Another You» — Розмарі Клуні
• «Pink Moon» — Нік Дрейк
• «La noyée» — Карла Бруні
• «Sentimental Tattoo» — Jukebox Junkies
• «Chiamami Adesso» — Паоло Конте
• «When It Rains» — Бред Мелдау
• «Young at Heart» — Бред Белдау
• «Almost Like Being In Love» — Джеррі Мулліган
• «O Pato» — Стен Гетц
• «A Man and A Woman» — Sir Julian
• «Bitter» — Meshell Ndegeocello

• Робочою назвою фільму довгий час залишалося «Il Mare», що також було назвою південнокорейської оригінальної стрічки для міжнародного прокату. У фільмі це італійське слово, що означає «море», використовується для назви ресторану, де Алекс призначає зустріч Кейт через два роки.
• Книга Достоєвського, про яку Кейт говорить зі своєю матір'ю, — це «Злочин і кара».
• Улюблена книга Кейт — «Аргументи розуму» Джейн Остін. Роман тематично пов'язаний з фільмом.
• В одній зі сцен батько Алекса говорить: «Я гадав, твої керуаківські дні лишилися позаду», це натяк на письменника Джека Керуака.
• Героїня Буллок двічі дивиться один і той же фільм — «Лиха слава» Альфреда Хічкока з Інгрід Бергман і Кері Грантом.
• У момент випадкової зустрічі героїв у 2004 році Алекс і Кейт танцюють під пісню Пола Маккартні «This Never Happened Before», що по суті є анахронізмом: пісня була записана Маккартні тільки в 2005 році.
• Кейт живе за адресою Чикаго, Ресін, 1620, яка є вигаданою. У зйомках показаний будинок за адресою Захід-Адамс 1000, який знаходиться на перетині вулиць Захід-Адамс і Південь-Морган. Напроти розташоване кафе «Морган-стріт». Ім'я бойфренда Кейт — Морган. У будинку Ресін 1620 також жив герой Шона Коннері з фільму «Недоторканні».
• Героїня Сандри Буллок в титрах вказана як «Kate Forster», проте в сценах в госпіталі видно, що на халаті Кейт вишитий напис «Kate Forester, MD».
• Кейт вчилася в Чиказькому університеті — про це можна судити з її студентської футболки з написом «The Univercity of Chicago» (час 25:21, 50:05). Спеціальність «доктор медицини» («MD») вона могла отримати в медичному коледжі «Школа медицини Прітцкера» при факультеті біології. Студенти цього медичного коледжу дійсно проходять практику в шпиталях на північному узбережжі озера Мічиган (North Shore), про що Кейт згадує у розмові з колегою у свій перший робочий день в Міському шпиталі Чикаго.
• У двох сценах в шпиталі, де Кейт виходить з палати, на прикріпленому до стіни тримачі для медичних карт з написом «C315 CHICAGO CITY HOSPITAL» видно написи «KHO WONG» (час 5:40) і «MEG EVERIST» (час 22:46). Хо Вон (Kho Wong) є асистентом продюсера, а Мег Еверіст (Meg Everist) — художник-декоратор фільму.
• «Міський шпиталь Чикаго» — вигадана назва. Сцени в госпіталі знімалися в Дитячому шпиталі Вайлера медичного комплексу Чиказького університету. Прізвище Алекса, Генрі і їхнього батька Саймона — Вайлер (Wyler).
• У своїй архітектурній екскурсії по Чикаго Кейт Фостер минає історичну будівлю пожежних Чикаго, розташовану на Іллінойс Авеню, 228. Це бар Маꥳнті, що фігурує в серіалі «Ранковий випуск» з дещо близьким сюжетом.
• Генрі зве будинок «сумішшю Корбюзьє і Френка Райта». Алекс відповідає, що тато грав з ними в карти. Алекс та його батько обговорюють Музей сучасного мистецтва в Барселоні — будівлю відомого американського архітектора Річарда Меєра.
• Спочатку на роль головного героя планувався Джон К'юсак[7].
• Це третя стрічка Кіану Рівза за участю подорожі в часі, першими двома були «Неймовірні пригоди Білла й Теда» (1989) і «Нові пригоди Білла й Теда» (1991).
• У фільмі Кіану Рівз говорить братові: «Та й не викупатися, були б хоч сходи до води … Ти тут немов у коробці, в акваріумі з якого видно все навколо, але торкнутися не можна», однак на інших кадрах чітко видно, що сходи до води насправді є.
• Дерево усередині озерного будинку на початку фільму — без листя; видно тільки голі гілки. Коли Кейт озирається на будинок востаннє, він виглядає так, ніби дерево вкрите червоним осіннім листям.
• Здається, що Алекс і Кейт керують транспортними засобами, між якими також різниця в два роки: пікап Алекса виглядає як «Шевроле» 1966 року, а «Мустанг» Кейт явно 1968 року.
• Коли Алекс і Кейт розмовляють, сидячи в їдальні однієї і тієї ж лікарні, чутно мелодію пісні «Young at Heart» Френка Сінатри.

• «Гість» — у новому помешканні розлученій жінці телефонують із минулого.
• «Ранковий випуск» — герой дізнається новини з газети з майбутнього й намагається виправити лихо.
• «Частота» — фільм про людину, яка за допомогою аматорської радіостанції перемовлявся зі своїм сином з майбутнього
• «Дружина мандрівника в часі» — фільм про двох закоханих, які ніяк не можуть налагодити особисті взаємини через те, що головний герой постійно переміщається в часі
• «Змінюючи реальність»
• «Тариф Новорічний» — двоє закоханих, яких розділяє рік, спілкуються мобільним телефоном та намагаються відвернути катастрофу, що сталася в минулому.
• «Порушниця» — у квартирі суміщаються два часових плани, внаслідок чого нинішня й попередні дружини головного героя дізнаються про існування одне одної.
• «Будиночок біля моря»
• Твоє ім'я - фільм розповідає про дівчину та юнака, котрі виявляють, що між ними є дивний неосяжний зв'язок — вони «відчувають» і «проживають» життя одне одного обмінюючись тілами уві сні.

• Альфред Бестер, «Не з нашого світу (Переплутані дроти)» (1964) — два світи, один наш, а в іншому Японія перемогла США у Другій Світовій Війні, виявляються з'єднаними телефонними дротами.
• Джоан Ґ. Робінсон, «Коли Марні була поруч» (1967) — самотня дівчинка Анні заводить собі таємну подружку Марні, яка насправді з іншого часу.
• Кір Буличов, «Можна попрохати Ніну?» (1973) — Вадим кілька разів зателефонував Ніні, поки не зрозумів, що помилився не тільки номером, але й часом — розмова з 1972 року відбулася з воєнною Москвою сорок другого.

• Офіційний сайт
• The Lake House на сайті IMDb (англ.)
• The Lake House на сайті AllMovie (англ.)
• The Lake House на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
• The Lake House на сайті Metacritic (англ.)
• The Lake House на сайті Box Office Mojo (англ.)