Буківсько

Буківсько (пол. Bukowsko) село в Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. З 1748 до 6 квітня 1946 мало статус міста, 1897 статут ґміни, 1897-1946 повітові суд. Розташоване в середньму Бескиді. Населення 1828 осіб (2011[1]).

Село
Буківсько
пол. Bukowsko
Герб

Координати 49°30′ пн. ш. 22°04′ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Буківсько
Дата заснування 1361
Населення 1828 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-505
Автомобільний код RSA
SIMC 0346543
GeoNames 774776
Офіційний сайт bukowsko.pl
Буківсько
Буківсько (Польща)
Буківсько
Буківсько (Підкарпатське воєводство)
Латинська церква

Географія

Село розташоване біля підніжжя Бескидів, за 18 км на захід від міста Сяніка, у мальовничій долині річки Сянічок.

Історія місцевості

Перша згадка з 1361 року (Bukowsko Inferius).

1748 року король Август III надав поселенню маґдебурзьке право.

1 січня 1927 р. гміни Буківсько Місто і Буківсько Село були об'єднані в нову гміну Буківсько[2].

1 жовтня 1931 р. значна частина території села Волиця передана до Буківська[3].

Трагічним кінцем міста стало 28 квітня 1947 року, тоді тут польське військо влаштувало гетто для українців, зігнаних з довколишніх сіл. Далі їх через станцію Писарівці депортовано в ході операції «Вісла» на понімецькі землі.[4]

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 926 225 625 76
Жінки 902 207 535 160
Разом 1828 432 1160 236

Напередодні Другої світової війни Буківсько налічувало 2980 мешканців, у тому числі 2325 поляків, 5 українців і 650 євреїв[6]. У 1942 р. нацисти вивезли з Буківська 800 євреїв, яких було вбито у Заславі, недалеко від м. Лісько.

2006 року тут мешкали 1700 осіб.

Українці в Буківську

Буківсько було колись лемківським селом та мало свою православну парохію і церкву. О. Олексій Очабрук (колишній парох Волиці) у свої праці «Літописи рускої Церкви в Буківску» з 1906 р. пише, що його сучасник, Северин Жуковський, український нотар у Буківську, показував йому місце, де колись стояла буковецька церква. Метрики колишньої буковецької руської парохії переховуються в римокатолицькому парохіяльному Уряді в Буківську. Православні жителі Буківська перейшли на латинство в середині 17 століття і не прийняли Берестейської унії.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла греко-католики Буківська належали до парафії Волиця Буківського деканату[7].

Релігія

1648 року збудували парфіяльний римо-католицький костел. 1710 року збудували дерев'яний костел. Наприкінці ХІХ ст. місцева римо-католицька парафія налічувала 1280 осіб, входила до складу Сяніцького деканату.[8]

Відомі люди

Уродженці

Дідичі

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lipca 1926 r. o zniesieniu gmin: Bukowsko Miasto i Bukowsko Wieś w powiecie sanockim w województwie lwowskiem i utworzeniu w granicach dotychczasowych terytorjów tych gmin nowej gminy «Bukowsko». (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 19 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Bukowsko i Wolica w powiecie sanockim, województwie lwowskiem. (пол.)
  4. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 200.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 76.
  7. Шематизм Перемиськои єпархії. — Перемишль, 1936. — с. 2-3
  8. Bukowsko… — S. 471.
  9. Miasta…. — Kraków, 2013. — S. IX. — ISBN 978-83-7730-303-0. (пол.)
  10. Urban W. Ossoliński Krzysztof (1587—1645) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/2, XXIV/3, zeszyt 101—102. — S. 421. (пол.)
  11. Krzysztof Ossoliński z Klimuntowa h. Topór (ID: 12.273.399)
  12. Kowalska H. Sienieński Jan z Pomorzan h. Dębno (zm.1598/99) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 183—188. (пол.)
  13. Kaniewska I. Sienieński Krzysztof h. Dębno (zm. po 1627) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVII/2, zeszyt 105. — S. 189—190. (пол.)
  14. Szczygielski W. Ossoliński Józef Kanty h. Topór (1707—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979. — T. XXIV/2, zeszyt 101. — S. 410—412. (пол.)

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буківсько


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.