Буравкін Геннадій Миколайович

Геннадій Миколайович Буравкін (нар. 28 вересня 1936(19360928), с. Шулятино, зараз в. Тродовичі[1], Россонський район, Вітебська область — 30 травня 2014, Мінськ) — білоруський поет, державний діяч.

Генадій Миколайович Буравкін
Генадзь Мікалаевіч Бураўкін
Генадій Миколайович Буравкін
Генадій Буравкін на творчій зустрічі в Вітебську, 2013 рік
Постійний представник Білорусі при ООН
1991 — 1994
Попередник: Максимов Лев Йосипович
Спадкоємець: Сичов Олександр Миколайович
 
Народження: 28 серпня 1936(1936-08-28)
с. Шулятино, Россонський район, БРСР, СРСР
Смерть: 30 травня 2014(2014-05-30) (77 років)
Мінськ
Поховання: Східне кладовище
Країна: Білорусь і СРСР
Освіта: філологічний факультет БДУ
Партія: КПРС
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї службовця. Другу світову війну пережив на окупованій території. Закінчив відділення журналістики філфаку БДУ (1959)[1]. Працював у журналі «Комуніст Білорусі», у газеті «Літаратура і мастацтва», був кореспондентом «Правди» по Білорусі, головним редактором журналу «Молодість», де друкував твори Василя Бикова і Володимира Короткевича, а також книгу Алеся Адамовича, Янки Бриля і Володимира Колесника «Я з вогненного села»[1] З 1978 р. Буравкін — голова Державного комітету Білоруської РСР з телебачення і радіомовленню.

Був головою Держтелерадіо БРСР (1978-1990), однак за підтримку демократичних сил та надання етеру лідерам БНФ був звільнений з посади й направлений на дипломатичну роботу.

У 1990-му отримав призначення постійного представника Республіки Білорусь при ООН[2], але 1993-го звернувся до голови ВР Республіки Білорусь з проханням про звільнення з цієї посади. Після повернення, у 1994-1995 рр., був заступником міністра культури і друку[3].

Надзвичайний і Повноважний Посол. Депутат Верховної Ради БРСР 10-го і 11-го скликань (1980-1990), був одним з ініціаторів прийняття Закону про мови. Був головою ТБМ імені Ф. Скорини. Лауреат Державної премії імені Янки Купали.

У 1995-2001 рр. працював у журналі «Їжак» у Мінську.

Член Білоруського ПЕН-центру, співголова Всебілоруського з'їзду за Незалежність (2000), Член Ради білоруського інтелігенції.

З 2008 р. був головою наглядової ради супутникового телеканалу «Белсат», який фінансований урядом Польщі і мовить з Варшави білоруською мовою.

Дружив з низкою відомих білоруських художників свого покоління. Часто промовою Геннадія Буравкіна відкривалися їх художні виставки.

Бібліографія
  • Тры старонкі з легенды. Штрыхі аднаго лёсу / Г. Бураўкін — Мн.: Белдзяржвыдавецтва, 1971.
  • Кровное: стихи: перевод с белорусского / Геннадий Буравкин. — М.: Советский писатель, 1980. — 127 с.
  • Верю полдню: стихотворения и поэмы: избранное: перевод с белорусского / Геннадий Буравкин; автор предисловия П. Е. Панченко. — М.: Молодая гвардия, 1981. — 192 с.
  • Три страницы из легенды / Г. Буравкин; сокращенный перевод с белорус. Э. Корпачева. — М.: Молодая гвардия, 1983. — 64 с.
  • Варта вірності: вірші та поемі; упорядкування та вступна стаття Бориса Олійника — К., Молодь, 1984. — 126 с.
  • Пяшчота : вершы пра каханне / Генадзь Бураўкін. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1985. — 95 с.: іл.
  • Гняздо для птушкі радасці: вершы / Генадзь Бураўкін. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1986. — 78 с.
  • Выбраныя творы (1956—1985 гг.): у 2 т. / Генадзь Бураўкін; прадмова Рыгора Барадуліна. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1986.
  • Сінія арэлі: вершы: (для ст. школьнага ўзросту) / Генадзь Бураўкін. — Мн.: Юнацтва, 1987. — 126 с.
  • Синие качели: стихотворения, поэмы, 1956—1985: перевод с белорусского / Геннадий Буравкин; предисл. И. Шкляревского. — М.: Художественная литература, 1987. — 382 с.
  • Узмах крыла: новыя вершы / Генадзь Бураўкін. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1995. — 111 с.
  • Конь незацугляны : вершы, жарты, песні / Генадзь Бураўкін. — Мн.: 1996. — 31 с.
  • Выбранае, 1955—1995: вершы. Паэмы («Чужая споведзь», «Хатынскі снег», «Паэма растання»). Казкі. Песні / Генадзь Бураўкін. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1998. — 382 с.
    • Т. 1: Вершы. Паэмы («Хатынскі снег», «Чужая споведзь»). — 319 с.
    • Т. 2: Паэма («Ленін думае пра Беларусь»). Вершы. Казкі. Песні. Пераклады. — 287 с.
  • Паміж зоркай і свечкай: (вершы) / Генадзь Бураўкін. — Мн.: Бацькаўшчына, 2000. — 159 с.: іл.
  • Чытаю тайнапіс вачэй…: вершы пра каханне: (для ст. школьнага ўзросту) / Генадзь Бураўкін. — Мн.: Юнацтва, 2001. — 158 с.
  • Жураўліная пара: вершы канца стагоддзя / Генадзь Бураўкін. — Мн.: Беларускі кнігазбор, 2004. — 155 с.

Примітки
  1. Буравкин Геннадий Николаевич // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 91.
  2. Паэту Генадзю Бураўкіну — 72 // Інфармацыйны партал TUT.BY
  3. Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 18 марта 1994 г. № 166 «О назначении Г. Н. Буравкина заместителем Министра культуры и печати Республики Беларусь» Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine. (рос.)

Література
  • Бураўкін Генадзь Мікалаевіч // Беларуская энцыклапедыя : у 18 т. Мінск, 1996. Т. 3. С. 345.
  • Бураўкін Генадзь Мікалаевіч // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 т. Мінск, 1994. Т. 2. С. 132.
  • Бураўкін Генадзь Мікалаевіч // Беларусь : энцыклапедычны даведнік. Мінск, 1995. С. 136.
  • Бураўкін Генадзь Мікалаевіч // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі : у 5 т. Мінск, 1984. Т. 1. С. 517.
  • Быкаў В. Сціплае слова вітання / Васіль Быкаў. Паміж зоркай і свечкай / Рыгор Барадулін // Маладосць. 1996. № 8. С. 213—221.
  • Гніламёдаў У. В. Споведзь пакалення: (Генадзь Бураўкін) / Уладзімір Гніламёдаў // Ля аднаго вогнішча: літаратурна-крытычныя артыкулы / Уладзімір Гніламёдаў. Мінск, 1984. С. 104—125.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.